Полум`я пристрасті

  Тамара з Жанною зайшли на територію розкішного котеджу, який належав Владові. Охоронець без проблем їх пропустив, бо був попереджений господарем. Зелений газон був добре доглянутий, а по краях доріжки росли квіти. На терасі перед будинком стояли садові крісла. А сам будинок був великим двох поверховий зробленим з хорошого дерева. Цей котедж був розташований на березі річки Прут неподалік курорту «Цілитель». Дівчата зайшли в середину і не втрималися, щоб не пройтися будинком і не позаглядати по кімнатах. На першому поверсі знаходилася велика вітальня з каміном та панорамним вікном з виходом на річку. По середині вітальні стояли кутом м`які дивани, а між ними журнальний столик зроблений із скла. Тут же стояв більярдний стіл, на стіні висів плоский телевізор великих масштабів. По праву сторону двері, які вели на кухню. Кухня була добре облаштована сучасним обладнанням, а холодильник забитий продуктами.

  На другому поверсі знаходилися просторі спальні і «ізюминка» будинку. «Ізюминка» - це кімната де дві стіни були повністю зроблені із скла, а посередині стояло джакузі. Можна було купатися попиваючи шампанське і любуватися природою Карпат.

-Нічого собі,- Тамара була ще в більшому захваті чим Жанна,- після такого небезпечного дня ми повинні полежати у цьому джакузі.

-Якось незручно,- почала як завжди заперечувати Жанна.

-Влад сказав, що ми не повинні соромитися, а відпочивати і користуватися усім чим за хочемо. Брати їжу, випивку, одяг…

-Ну, добре Тамаро,- перебила її Жанна.

-Не думала я, що Влад настільки багатий,- зробила висновок Тамара, а потім запитала у Жанни,- ти б хотіла бути не гостем, а господинею цього котеджу?

-Тамаро, це не є реальністю. Побути гостею, це теж не так вже і погано. Все це скінчиться щойно вийде термін дії моєї путівки. А може і завтра прийдеться повертатися в Києв. Як наказав мені бандит,- Жанні ще й досі в вухах звучали ті слова.

-Паша ж тобі говорив, щоб ти не боялася тих погроз. Щойно все дізнаються зателефонують, а ось Паша якраз і телефонує,- Тамара уважно вислухала Пашу прикривши рот рукою бувши здивована почутим.

-Що там,- Жанні уривався терпець.

-Пішли сядемо у вітальні на диван і я тобі таке розкажу в яке з трудом віриться.

-Говори вже.

-Ці бандити їхавши на великій швидкості потрапили в аварію. Зірвалися на повороті з обриву і їхній мікроавтобус  вибухнув,- переказувала Тамара Жанні те що щойно почула від Паші.

-Невже всі загинули?

-Ніби є і живі. Та їхній ватажок точно загинув. Ну, той самий, що тобі погрожував. Цього ватажка звали Назар і він був чоловіком нашої лікарші Марини Вікторівни,- Тамара продовжувала шокувати Жанну новинами,- ця банда постійно вимагала у Влада гроші.

-Мені сьогодні якраз за сніданком Раїса Іванівна говорила про те що Рита, ти зрозуміла яка.

-Звичайно зрозуміла,- кивнула головою Тамара,- так що там Раїса Іванівна казала?

-Те що вона коханка Назара, тобто була.

-Про це треба негайно розповісти хлопцям,- Тамара набрала Пашу і швидко все переповіла.

-Зрозумів тебе. Дякую за інформацію,- Паша був серйозний,- у вас все там гаразд?

-Звичайно.

-Лягайте відпочивайте, бо вже десята вечора.

-Без тебе не ляжу,- уперлася Тамара.

-Ми ще не скоро будемо, можливо аж в ранці. Необхідно закінчити цю метушню з документами.

  Майже під ранок Влад, Віталій та Паша звільнившись їхали до котеджу.

-Ще й досі не можу повірити, що Рита була коханкою Назара,- Влад повторив це вдруге,- це ж означає, що вона була другим щуром. Як же вона мене вдало дурила, а я… І це ж Рита попросила Назара, щоб той пригрозив Жанні.

-Та заспокойся ти нарешті друже,- Віталій намагався підтримати Влада.

-Дружина Назара Марина зникла, якось забув вам про це розповісти,- згадав Паша,- об`явили в розшук, вона повинна понести відповідальність за свої злодіяння.

-Наші коханки виявилися хитрими і підступними жінками,- сказав Віталій.

-Але все це в минулому,- нагадав їм Паша, - зараз побачимо свої дівчат і в нас підніметься настрій.

-Думаю, що вони вже полягали спати,- припустив Віталій,- день-то в них важкий був.

-Я розчарований, що ворог загинув, бо хотілося мені його скоріш бачити у в`яниці,- ніяк не міг заспокоїтися Влад

-Всевишній прийняв рішення покарати його замість нас. Та давайте вже не будемо про них більше говорити,- запропонував Віталій,- краще переключимося на наших красунь. Правда вигляд у нас не найкращий.  

  Жанна з Тамарою після джакузі полягали у ліжко обговорюючи своїх чоловіків і не помітили як задрімали. Влад, Віталій і Паша не стали їх будити, тільки постояли пару хвилин спостерігаючи за сплячими дівчатами кожен із своїми думками. А потім пішли полягали хто де.

  Жанна прокинулася ближче до обіду. Тамари поруч вже не було і вона вирішила, що всі мабуть внизу куди і сама спустилася. Та у вітальні нікого не було. Прислухавшись Жанна почула голоса Віталія і Влада, які доносилися з тераси. Вона вийшла до них.

-Нарешті прокинулася наша соня,- Віталій швидко підвівся із-за столу і запропонував своє крісло Жанні, а сам пересів на інше.

-Каву тільки- но заварив,- Влад налив Жанні чашечку ароматного гарячого напою і запропонував бутерброди,- ти як?

-Порядок,- Жанні було приємно, що відразу два чоловіка проявляли турботу водночас,- а де це Тамара?

-Тамара з Пашою буквально хвилин десять, як пішли. Паші закортіло показати Тамарі своє улюблене місце яке знаходиться тут неподалік,- сказав Влад не зводячи очей із Жанни,- гарно виглядаєш. Тобі пасує такий вигляд з ранку.

-Дякую,- смутилася Жанна,- прийшлося твою футболку одягти.

-Футболка тобі пасує, а ніжки твої зводять мене з розуму,- не втримався Віталій в якому спалахнуло бажання від одного тільки погляду.

-Мої всі речі знаходяться у моїй кімнаті. Треба буде комусь із вас з`їздити до «Цілителя» щоб взяти мені речі. Чи можливо це?