Похід до нічного клуба

  Віталій підходячи до кабінету Влада зіткнувся з Ритою, яка якраз виходила з нього в розлюченому стані.

-Обережно Риточко,- Віталій чудово знав чому вона має такий стан,- а то впадемо разом на підлогу. Не зрозуміють люди…

-Ти теж Віталій скотина, як і Влад,- крикнула Рита в обличчя Віталію.

-Не зрозумів,- та Віталій не образився,- в чом моя вина?

-Ні, ви не скоти, а кабелі ненаситні,- ще з більшою злістю крикнула Рита і побігла геть.

  Вона вибігла з будівлі і побігла за межі курорту де на неї чекав якийсь чоловік сидячи за кермом чорного автомобіля. Рита швидко відчинила дверцята і оглядаючись по сторонам переконуючись, що її ніхто не бачив сіла на переднє сидіння.

-Навіщо викликала мене сюди?- грубо запитав чоловік.

-Хочу тебе про послугу попросити,- Рита вже говорила абсолютно спокійно,- я тобі достатньо допомогла, а тепер ти допоможи мені.

-Чого хочеш?

-Хочу тебе повідомити, що мене звільнили,- Риті було неприємно про це говорити.

-Так ти хочеш, щоб я тобі нову роботу знайшов?- почав догадуватися чоловік.

-Не треба, Влад знайшов мені іншу і домовився про моє переведення.

-Звичайно, що погано те що тебе звільнили. Мені було вигідно, коли ти там працювала. Мабуть, щось накоїла, що дійшло до такого?- він про це запитав та насправді йому не було цікаво, не вона так інша є.

-Нічого я не накоїла,- Рита говорила серйозно,- у мене для тебе є деяка інформація, але спочатку ти повинен погодитися допомогти мені.

-Я ж не проти. Питав вже чого хочеш? Ти починаєш мене нервувати Рито.

-Є одна стерво, яка винна у тому що мене звільнили,- почала Рита.

-Хочеш щоб я її вбив?

-Ну що ти. Вбивати нікого не потрібно. Я хочу щоб ти її налякав, пригрозив. Щоб вона погодилася, як найшвидше покинути курорт не добувши терміну своєї путівки. А то їй ще тут бути три тижня та це не факт, бо якщо захоче, то зможе ще залишитися і повертатися сюди знову і знову. А я хочу щоб у неї не виникало такого бажання. Розумієш?

-Ти що мене за дурня тримаєш Рито,- огризнувся чоловік.

-Вибач,- Рита зовсім не хотіла його сердити.

-Я все влаштую. Деталі потім. А зараз викладай, що там у тебе для мене є.

-Твоя дружина тобі зраджує,- обережно почала говорити Рита.

-Що?- чоловік розлючено повернувся до Рити і схопив її за плечі,- ти впевнена в тому, що говориш? З ким?

-Заспокойся,- Рита злякалася за себе.

-Не вказуй, що мені робити. Говори з ким?

-З другом нашого власника Віталієм,- сказавши це Рита вискочила з машини трохи налякана, але задоволена.

  Всі вони пошкодують, що образили її. Настав час помститися їм за це. Риту бісило, що Влад і Віталій бігали за Жанною. Що вони в неї знайшли? Це питання постійно крутилося в її голові. Чим вона краще за неї? Чому за нею не бігають два відразу? Думаючи знову про це Рита намагалася не потрапляти нікому на очі і крадькома повернулася до реєстратури щоб зібрати свої речі. Та вона помилялася, якщо вважала, що зосталася не поміченою.

-Знову наша голубка до одруженого в машину літала,- сказала Раїса Іванівна своїй сусідці по кімнаті, які якраз в цей момент не далеко прогулювалися,- могла б кращого знайти.

-Може їй саме такі подобаються,- вирішила інша жінка,- але скоріш за все там мабуть є якась вигода. А мені ще цікаво хто він такий, бо бачила на днях як забирав нашу лікаршу Марину Вікторівну.

-Валя, а хіба я тобі не говорила,- Раїса Іванівна аж зупинилася,- це ж чоловік Марини Вікторівни.

-Та ти що!- здивувалася Валя,- на вид років п`ятдесят, а може і більше. А ти бачила який він бородатий. Точно тобі кажу – бандит.

-Чим він приваблює наших голубок? От, що цікаво.

-Як шкода, що мені через три дні вже треба додому повертатися.

-Не переживай Валю, я тобі буду телефонувати і розповідати найсвіжіші новини в найдрібніших деталях,- пообіцяла Раїса Іванівна.

  Віталій сидів навпроти Влада намагаючись його заспокоїти.

-Ти все правильно зробив, що знайшов їй іншу роботу. Не переживай ти так з цього приводу, бо вона ніби божевільна.

-Не те слово. Ніяк не може вгамуватися. Як я взагалі міг з нею зв`язатися,- Влад вперше шкодував, що обрав не ту дівчину.

-Тебе привабила її молодість,- зробив висновок Віталій.

-Годі про неї, забудемо. Хотів у тебе запитати, чи ти там не забуваєш слухи пускати по нашій справі?

-Вже достатньо багатьом натякнув, навіть своїй колишній Богині,- відповів Віталій.

-А чому колишній?- поцікавився Влад.

-Тому що я її більше не хочу. Своїми ревнощами дістала.

-Повернимося до справи. Камери встановлені, прослуховування мого телефону організовано. Залишається чекати,- повідомив Влад Віталія.

-Чим швидше тим краще, бо ще пару тижнів і мушу повертатися до Києва.

-Я гадаю, що щури вже в курсі і чекають слушної нагоди навідатися в мишоловку. Аби ти знав, як в мене руки сверблять їх подавити,- Влад відхилився на спинку свого крісла.

-Ну, а поки будь готовий вечором до клубу йти. Я і Паша вирішили запросити наших дівчат до клубу. Сподіваюся ти за.

-А чому я повинен бути проти. Звичайно, що за. Я замовлю столик в «Зорепаді»- Влад був радий таким планам на вечір.

  Тамара, яка вже одягнула на себе коротеньку, облягаючу сукню без рукав та яскраво нафарбувалася зайшла до кімнати Жанни, яка і не думала вставати з ліжка на якому валялася після вечері.   

-Ти чому ще не одягнулася?- запитала здивовано Тамара Жанну.

-Не хочеться мені туди йти. Зовсім не люблю нічних клубів. За все своє життя я мабуть двічі  там була і все,- зізналася Жанна.

-Ти хочеш їх образити? Чи як?- Тамара продовжувала обурюватися,- і взагалі Жанна ти належиш до тих людей, яких постійно необхідно переконувати.

-Вибач, що тебе розчаровую, але я така,- Жанна розуміла, що Тамара права.

-Ти мене не розчаровуєш,- Тамара опанувала себе,- мені подобається, що ти розсудлива і спокійна, але подумай про мене. Зараз я маю нагоду зблизитися з Пашою. Не кожного дня зустрінеш такого чоловіка. А що я скажу Владу і Віталію? Якщо ти не підеш, то вважай, що ти їх втратила. Не вже ти ось-так зможеш?