Розділ 29. Білосніжка з сімома гномами

— Не базікай ! Краще налий мені кави !
— А ти сама не можеш ?
— Який ти егоїст ! - сказала дівчина, наливаючи собі каву.
— Тепер нам потрібно подумати що робити з тим.
— І що ж тут думати ?! Витягувати з нього інформацію всіма силами.
— Як ти збираєшся це зробити ?
— Не я, а ти ! Це ж тебе хотіли позбутись, а не мене, але так вже й буде, я допоможу тобі ! Знаєш скільки детективів я перечитала , особливо Агати Крісті.
— Слухаюсь вас ! Що робитимемо ? Ооо, почекай, а чому це ти не йдеш в школу ?
— Ти час взагалі бачив ?
— Тааак, ти проспала, - ляснув себе по обличчю Рей.
— Угу, і це твоя провина, - схрестила руки дівчина.
— В якому сенсі " моя " ? Я винен, що мене хотіли вбити чи пограбувати ? Це ти хочеш сказати ?
— Навчись стримуватись, хлопче ! Перейдімо одразу до справи !
— Угу, - буркнув він і сперся об стіну, попиваючи запашну каву.
— Він всю ніч сидів зв'язаний.Йому точно хочеться пити і їсти, тож скористуємось цим !
— Розумно ! - кивнув головою юнак.
— В мене не буває поганих ідей.Підіймай задницю, любий, пора провідати друга !

— Добрий ранок ! Прокидайся, соня ! Ми принесли тобі сніданок , - саркастично мовила та.
— Ти занадто м'яко до нього відносишся, пізніше він обов'язково користуватиметься цим , - він підійшов і забрав тряпку з рота та зняв пов'язку з очей.
— Пора нам познайомитись , друже ! Викладай все, що знаєш !
— Я нічого вам не скажу, - насупив брови той.
— Ти нічого не вмієш ! Дивись, як потрібно ! Мммм, яка смачна вода, а який сендвіч ! Як же смачно ! - пробурмотіла з набитим ротом Фредді. — Не бажаєш ?
Він спробував простягнути руку, але мотузка з силою врізалась в його шкіру, завдаючи болю.
— Ну добре ! Я прийду через кілька годин, коли ти зголоднієш ! Бувай, друже !
Вони покинули кімнату і відправились у вітальню.
— Ну і що нам робити ?
— Чекати ! Просто чекати, поки його шлунок сам не покличе нас,- засміялась дівчина.
— Я ненавиджу просто чекати ! Сиди тут , а я скоро повернусь !
— Куди ти зібрався ?
— А тобі яке діло ? В мене справи. Відчепись !
— Добре, тоді я теж піду !
— Куди це ти зібралась ? - здивовано запитав той.
— Уявляєш , в мене справи, відчепись !
Хлопець засміявся , і додав :
— Придумай щось оригінальніше !
— А ти не вказуй мені !
— Добре , тоді прошу, кохана , залишся вдома ! Потрібно, щоб хтось приглядав за нашим новим другом.
— Я з тобою ! - дівчина швидко вибігла з будинку і замкнула двері.
— Ти що дитя мале ? Я ж просив ...чорт...за що мені це все ? - Рей підбіг до неї та схопив дівчину на руки.
— Що ти робиш ? Відпусти мене негайно !
— Якщо будеш слухняною, то відпущу !
— Пусти негайно ! - вона почала бити його руками по спині.
— Припини, мені боляче !
— Спершу відпусти !
— Прямо тут ?
— Ні, ні ,- вона сильно вчепилась за його шию, царапаючи її нігтями.
— Припини, батьки не так зрозуміють !
Її осінило, а Рей відніс дівчину на диван.
— То ти їдеш до батьків ?
— Угу, вони якраз хотіли поговорити про тебе, чим ти займаєшся.А якщо вони побачать мою шию, то одразу все зрозуміють !
Вона трохи почервоніла і прикрила обличчя руками.
— Я б не зупинилась на одних подряпинах !
— Справді ? - сказав хриплячим голосом, і підійшов надто близько.
— Навіть якщо так, то й що ? Ти мій хлопець лише за контрактом.
— Хочеш це виправити ?
— Ні , ти не в моєму смаку ! - холодно відповіла вона. — Їдь вже ! Батьки зачекались, хахаха.Скажи, що тебе подряпав кіт !
— Кіт ? Ти серйозно ? В мене немає кота.
— Скажи, що це типу мій кіт, - вона не могла стриматись і розсміялась.
— Тобі весело ? А мені потрібно виправдовуватись, інакше подумають, що в мене нууу дуже хороша дівчина.
— Але вона дійсно дуже хороша.Їдь, любий ! Тобі вже пора !
Як тільки вона почула гуркіт мотоцикла, то повернулась у будинок.Від нудьги звалилась на диван і просто гортала стрічку Tik Tok.
Через годинку пішла на кухню, оскільки зголодніла, але в холодильнику було порожньо.Зате на столі вона знайшла кілька сендвічів , тож взяла їх і налила кружку води.Тепер в її плани входило добряче поїсти, валяючись перед телевізором.

Тим часом Рей вже розмовляв з батьками.
— Синку, коли ти вже нас 
познайомиш ? - запитав батько.
— Трохи згодом ! - спокійно відповів хлопець, смакуючи стравами, які приготувала прислуга для нього.
— А вона з багатої сім'ї ? Хто її батьки ? - додала мати.
— Знову ви починаєте ! Її батько володіє  компанією, а мати - медсестра.
— Досить непогано ! Реє, а що це в тебе на шиї ?
— Мене подряпав кіт , - збрехав він.
— В тебе ж немає кота ! - додав тато.
— Це кіт Фредді !
Батьки переглянулись і обмінялись короткими натяками.
— Кіт Фредді кажеш ? 
— Так, він сірий, такий милий.Ви б його бачили !
— Побачимо, не переймайся ! 
Він натягнув усмішку, хоча вже уявляв, як на нього кричить Фредді.
— Дякую за обід, мені вже пора ! - піднявся з-за столу хлопець і поїхав.
По дорозі він заїхав у магазин, оскільки продукти закінчились.Так, він скупився і поїхав додому, де на нього чекала кохана жінка.
Як тільки дівчина почула гуркіт мотору, одразу зірвалась з місця і віднесла на кухню пусту тацю від бутербродів і чашку.
— Привіт, кохана ! Скучила за мною ?
— Дуже, - натягнула посмішку та. — Що це в тебе за пакети в руках ?
— Я купив продукти.Якщо хочеш, можеш розкласти їх в холодильник, а я піду переодягнусь і повернусь.
— Угу, дівчина перебрала пакети і знайшла на дні кілька шоколадок.— А кому це ти купив шоколад ?
— Сусідці ! Тобі звісно ж !
— Справді ? Дякую, дякую ! Як ти знаєш, що я люблю молочний шоколад ?
— Неважливо, - беземоційно відповів хлопець.
— Як пройшла зустріч з батьками ?
— Нормально, вони хочуть , щоб ми якось пообідали разом.
— Коли ? -  спокійно запитала, наминаючи шоколад.
— Ще не знаю, і ще одне...
— У ?
— В тебе часом немає сірого котика ?
— До чого це ? Що ти їм вже наплів ? - розізлилась Фредді.
— Ти ж сама хотіла , щоб я збрехав про кота.Ну ось я й сказав !
— Чорт, і де я тепер візьму сірого кота ?
Рей знизав плечима. — Я поставлю чайник ? Ти будеш чай ?
— Угу, - відповіла дівчина.
— Тобі який ? Чорний чи зелений ?
— Зелений.Тільки він зараз допоможе мені заспокоїтись.
— Хахах.Скільки ложок цукру ?
— Я п'ю без цукру. 
— Сподіваюсь ти хоча б не розбавляєш його водою !
— Не переймайся, не розбавляю ! Дістати те печиво, яке ти купив ?
— Так, дістань.Фредді, а ти нічого не хочеш мені розповісти ?
— Не розумію, про що йде мова, - збрехала вона.
— Чому моя чашка вся в крихтах ?
— А звідки мені знати ?
— Ну звісно, це наш в'язень пив з моєї чашки і по мому приїзду слухняно повернувся назад.
— Точно, так і було.Ну, а звідки мені знати, що це твоя чашка ?
— Ну звісно, я ж Білосніжка, яка проживає з сімома гномами.
Дівчина посміялась і додала : — Добре, пані Білосніжко, я більше не чіпатиму ваші речі !