Розділ 25. Ти граєш на моїх нервах мов на струнах арфи

Дівчина вирішила як завжди подіяти йому на нерви, тому зробила винне обличчя і, похнюпившись, опустила голову.
— Чорт, що ти накоїла цього разу ?
— Я не хотіла, просто так сталось, - вона розчаровано поглянула на нього і знову засмучено сказала : — Я дійсно не винна.
— Що сталось ? Ти вбиваєш мене своїми інтригами... Зачекай , ти ж не могла наїхати на пішохода ? - стривожено запитав, а його очі одразу стали мов п'ять копійок.
— Це дійсно не моя вина.
— Ти хочеш сказати, що він кинувся тобі прямо під колеса , чи що ?
— Ти що зовсім дурень ? Ти думаєш , я здатна на вбивство ?
— Знаєш, чого я дійсно не знаю, - він показав на неї вказівним пальцем , — Я не знаю тебе, зовсім не знаю.Можливо ти й здатна на жахливі речі, звідки ж мені знати ?!
— Ти - повний бовдур.Мені довелось поповнити запаси палива, оскільки твоє закінчилось.
— Тобто ти нікого не збивала ? Чорт, - він ляснув себе по обличчю. — Вибач, я -  спрвжній дурень, але чому ти не сказала одразу ?
— Може тому, що ти не давав мені й слова сказати ?
— А може тому, що ти граєш на моїх нервах мов на струнах арфи ?
— Можливо, - сказала дівчина і сперлась об стіну.
— Ти хоча б розумієш, як злякала мене ?
— О, а ти що переймався за мене ? - з короткою насмішкою мовила та.
— Ні, з чого б це ?
— Звісно, я забула про твоє чорне ,мов смола серце.
— Послухай мене, дорогенька...
Він хотів продовжити, але в двері подзвонили.Рей відчинив, а з порогу виднілися хлопець і дівчина.
— Привіт, проходьте ! - сказала Фредді й намалювала усмішку на обличчі.Вона почала роздивлятись спершу дівчину.Це була висока, струнка дівчина  з темним волоссям.А вже потім вона помітила хлопця.
* Чорт, не може бути ! Як таке могло статись ? *
Перед нею красувався той самий хлопець, який ледь не збив її сьогодні.
Він теж помітив це співпадіння і приховано всміхнувся.Хоча вона помітила цю приховану насмішку.Тож вони обмінялись дуже привітними поглядами.А дівчина все ще тонула в роздумах про те, як таке могло статись з нею ? Чому саме він ?
Але її спустив з небес погляд Рея з конкретним натяком.
— Проходьте швидше і давайте знайомитись ! - дівчина посміхнулась.
— Так, а я вас познайомлю ! Це моя дівчина - Фредді.Він поглянув на неї так, ніби дійсно закоханий. — А це - Айві та Аллен.
— Приємно познайомитись ,
- простягнула руку Фредді, на що Айві ніяк не відреагувала, зате Аллен поцілував її руку.Від чого дівчина трохи засоромилась і почервоніла.Цей жест для неї був тільки "жестом з книг про палке кохання ".Але схоже, так буває і в справжньому житті.
Рей розізлився мов скажений звір.Йому зовсім не сподобалось їхнє вітання.Він дуже ревнивий і не хотів ділити з кимось свою тимчасову дівчину.
Айві помітила це і вирішила взяти ситуацію у свої руки.Тож вона накинулась на хлопця з обіймами.
Тепер вже Фредді спостерігала за ними з натягнутою посмішкою.Вона одразу зрозуміла, що ця дівиця - та ще придуркувата.
Вони пішли у вітальню , і зручно вмостилися на дивані.
— Я принесу нам їжі ! - сказала Фредді.
— Зачекай, люба, я з тобою.Що будемо пити ?
— Пиво.
— Вино.
Після цього голуб'ята поспішили на кухню.
— Люба, чому ти дозволила йому поцілувати твою руку ?
— Тому, що ти не цілуєш мою.А ти чому потопав у "дружніх обіймах" , чоловіче ?
— А ти хіба обіймаєш мене ?
— Ми не ліземо в особисте життя одне одного ! Тема закрита !
Той кивнув , після чого вони повернулись зі снеками й напоями.
— Ви дуже мила і гармонійна пара, - сказав Аллен, поправляючи кудряве волосся.
— Дякую, друже ! Як ви ? Розповідайте !
— Мій день пройшов як завжди , - сказав хлопець і поглянув на Фредді, а та просто відвернулась, помітивши на собі застиглий погляд.
Айві гортала стрічку інстаграму  і вирішила показати всім свій профіль.Як не дивно, але там було безліч її фото з Реєм.
— Ви зустрічались раніше ?
— Ні , ми просто дуже близькі друзі, ще з дитинства.Правда, Рейчик ?
— Дивно, схоже, що ти займаєш зовсім незначне місце в його житті, якщо він навіть не розповів мені про твоє існування.
— Якщо він розпочне тобі розповідати про мене, боюсь, що ти ревнуватимеш !
— Не переймайся, не буду ! Ти всього лише його подруга ! 
Поки вони сперечались, хлопці перекидались наляканими поглядами , оскільки спілкування і дружба в дівчаток не зав'язалась ще з початку.
А ця надоїдлива Айві ще й всілась між парою і продовжувала переглядати їхні спільні фото , обговорювати смішні ситуації і голосно сміятись.Ця стервочка настільки роздратувала її, що вона навіть заговорила з Алленом.
— Ну, привіт , незнайомко !
— Угу, послухай , про це не повинен знати Рей, він дуже ревнивий.
— Так, я знаю його, як свої п'ять пальців.Якщо він закохується,то впадає в глибоку прірву ревнощів.Тому не переймайся, це тільки між нами , - хлопець підніс пальці до губ, роблячи жест "це - секрет".
— Що між вами ? - сердито запитав Рей.
— Я ж казала , - пошепки сказала Фредді.— Між нами стакан з пивом, от ми і вирішуємо , кому він дістанеться.
Аллен всміхнувся і подякував їй поглядом .
— Фредді, а чому ти в цьому ? В тебе що настільки поганий смак ? - перебила їхню розмову брюнетка.
— Ну дякую ! - втрутився юнак.
— Це одяг Рея, і я ходжу в ньому тому, що мені так комфортно.І ще одне, в нього чудовий смак.
— Рейчика ? О, так, звісно.Просто на ньому це виглядає неперевершено за рахунок його росту, чого тобі бракує.
— Айві, досить вже ! Припини негайно ! Не смій ображати мою дівчину ! Якщо я почую ще щось таке, я сам вижену тебе звідси !
— Рей, припини ! Ми ж не чужі !
Вони ближче знайомились і розмовляли і все було чудово, за виключенням того, що Айві просто не могла спокійно всидіти , не чіпаючи нікого.
— Скажи, а чому в тебе таке ім'я ? Здається воно чоловіче , вірно ж ?
— Мої батьки хотіли сина... її перебив Рей : — Так вони хотіли сина і хотіли назвати його Фредді, але народилась чудесна дівчинка, тож вони так і залишили це ім'я.
Фредді подякувала поглядом коханому, на що й хлопець посміхнувся.
Друзі веселились, спілкувались , пили алкоголь.В цілому вечір пройшов непогано , і гості розійшлись по домівках.
— Ох, нарешті ! Ще кілька хвилин в оточенні твоєї Айві я б не витримала, - зітхнула дівчина і протерла лоб.
— Так, вона жахливо приставуча, але не розумію, чому вона так ставиться до тебе.
— Ти справді не розумієш ? Твоя Айві ревнує ! Вона не хоче ділити тебе зі мною.
— Можливо.Тебе відвезти додому ?
— Не треба, залишусь тут, я дуже стомлена.
— Добре, як хочеш.А як будеш виправдовуватись ?
— Я скажу що залишилась на ночівлю у Мерилін.Де я спатиму ?
— Де хочеш , там і спи !
— Тоді я обираю твою спальню !