Розділ 22. Все, що ти читаєш - пролог

Ранок був важким для половини міста, але не для Маркуса з Крістіадель.Вони не пили зовсім , а лише чудово проводили час і навіть трохи зблизились.
Сьогодні важливий день, адже фінальна репитиція, а завтра - виступ. Тому вони домовились піти в школу разом щоб все обговорити. Тож зараз Маркус допивав каву і вже збирався виходити, але почув якийсь дивний звук, що надходив із кімнати Фредді.Його цікавість з кожною секундою зростала, тому він не зміг протистояти цьому і зайшов. Перше, що кинулось йому в очі це те, що дівчини не було в ліжку, але його роздуми перервало жахливе дзелінкання будильника.Тоді він ще раз оглянув кімнату і помітив її на підлозі...чорт, на підлозі.Але схоже вона й досі спала.
— Фредді, ти спиш ? - тихо запитав він.
Дівчина трохи потягнулась, позіхнула й нарешті спробувала розплющити очі, хоча це було складно після вчорашнього вечора.
— Що відбувається ? - почухавши голову , запитала вона.
— Все добре ? Чому ти на підлозі ?
— В мене боліла спина, тому я вирішила цю проблему таким чином. Тепер мені значно краще , - збрехала та, хоча й поняття не мала,що вона робить на підлозі.
— Ну, якщо все добре , то я вже піду.
Дівчина кивнула й відчула різкий біль в голові. Схоже вчорашній випитий алкоголь дає про себе знати.Вона зрозуміла, що випила забагато, оскільки пам'ятає вечір короткими обривками.Спочатку згадала сварку з Реєм на подвір'ї, а потім і саму причину сварки .... той безглуздий поцілунок, який все-таки викликав ревнощі в тих, кому це було потрібно.До того ж , не таким вже й поганим був той поцілунок. Вона кружляла у вихорі власних думок, але будильник припинив це за одну секунду.Тож, пригадавши, що їй пора в школу, вона підірвалась з місця й побігла збиратись.
А Маркус з Крістіадель вже зустрілись і, як завжди, говорили про все на світі.Їм було комфортно разом, але поки що це був лише відблиск хорошої дружби, який повільно проростав у щось більше немов молоде зерня.
Фредді зібралась , випила таблетку й вийшла з дому.Їй було нудно ,тому вона увімкнула музику.Повністю занурюючись в цю атмосферу, її ледве не збила машина, а тепер і ще один переляк.Позаду неї хтось ішов і вона відчувала це та чекала наступних дій.Хтось вчепився за її сумку і схоже хотів її викрасти, але дівчина швидко зібралась з думками й дістала перцовий балончик, яким гарненько пшикнула в обличчя злодія. Він почав кашляти й терти очі, а потім вимовив її ім'я...
— Фредді ! Це я !
Її очі стали немов п'ять копійок, коли вона роздивилась його обличчя.Це був Рей...
— Чорт, Рей ! Як ти міг так... ?! Господи !Ти зовсім божевільний ? І що нам тепер робити ?
— Швидше думай !
— Це тобі варто було б думати ! Ходімо в кафе, а там зайдемо у вбиральню і ти вмиєшся !
Він кивнув на знак згоди, і вони пішли в справах.Там на них кидали дивні погляди, але цих двох не цікавила думка інших.Коли вони вийшли із вбиральні, то вже збирались йти , але до Фредді прийшла неймовірна ідея.
— Любий, ти не хочеш вибачитись ?
— Звісно , кохана, чого бажаєш ? - крізь зуби процідив хлопець.
— Купи мені кави, а після занять заїдь за мною ! В мене для тебе буде невеличкий сюрприз.
— Нічого собі ! То ти здатна на хороші справи ? Я здивований, - стиснув плечами хлопець.
— Так я повна сюрпризів ! А тепер пішли по каву !
Хлопець підійшов до барної стійки й готувався зробити замовлення .
— Доброго дня ! Чого бажаєте ?
— О, так, звісно . Одну секунду, - він повернувся до Фредді , — Люба, чого тобі замовити ?
— Американо, - задоволено відповіла та.
— Вона буде американо і я теж. І ще будь ласка два круасани з шоколадом.
— Гаразд.Бажаєте сердечко на каві ?
— Тааак , для неї , будь ласка, а мені не потрібно.
— Зрозуміла вас. До речі, ви дуже мила пара , - сказала дівчина, посміхаючись.
— Ми не...не...це ...неважливо.
— Ось ваше замовлення ! Смачного !
— Дякую ! Ось, кохана, пригощайся !
— Кохана ? Може вже досить ? І що це за сердечко ?
— Чому досить ? Ти - моя дівчина, а це звучить і виглядає досить мило.
— Мило ? Скоріш огидно.Ти нічого не розумієш у коханні !
— Ні, моя дорогенька, ти не права ! Я настільки не знаюсь у коханні, що та жіночка сказала, що ми миленька пара, так ?
— І що ?
— А ти не розумієш ? Людям ж видніше.
— Так, скоріш ненависна парочка.В наших серцях дійсно палає вогонь, але...
— Ненависті !
Вона кинула на нього здивований погляд , оскільки хотіла сказати те ж саме.
— Та схоже , що не так ти й мене ненавидиш .
— З чого ти взяв ?
— Я читаю тебе, як відкриту книгу.
— Все, що ти читаєш - пролог.
— Нехай так , але більшого й не потрібно .
— Так, між нами тільки дружба ?!
Хлопець кивнув і пішов розплачуватись за замовлення.
Так ці двоє просто не можуть без сварок, але це й не дивно.
Вони вийшли з кав'ярні й пішли в школу.

А в Маркуса сьогодні не було уроків, а лише репетиція на весь день. Подумаєш, якась-там фінальна репитиція ! Тож зараз вони зібрались в
класі акторської майстерності та розпочали підготовку.Спершу тренувалися ті, хто грає в перших діях, а ці двоє просто відпочивали, сидячи на дивані.
— Крісті, я купив бублики. Хочеш ?
Вона кивнула і вже за секунду наїла повні щоки, з чого хлопець весь час сміявся.
— Ти така кумедна ! - він продовжив сміятись.
— Ох, наші закохані герої , а чи не пора вам на сцену ? І ви не думали, що ці крихти заважатимуть вашому палкому поцілунку ?
— П-п-поцілунку ? - мовила дівчина й добряче закашлялась.
— Так, а ви не вкурсі ?
— Ні, ми вже знаємо , - відповів Маркус.
Дівчина кинула на нього здивований погляд, але згодом згадала, що зовсім забула про це. Крісті спостерігала за Маркусом, і хотіла щось сказати,але вирішила просто промовчати, хоча зазвичай їй це важко дається.
— Ну, чого дивитесь так на мене ? Бігом на сцену ! - промовив містер Холдер.
Вони швидко пробіглись їхніми словами й наблизились до найцікавішого - поцілунку...
Вони підійшли ближче одне до одного і відчували те, голосне серцебиття , яке здавалось не дасть їм спокою.Обоє були вже налаштовані на це, але не так-то й просто цілуватись перед натовпом людей.
— О , Господи ! Та візьміться ви за руки і поцілуйтесь вже нарешті ! - не витримував вчитель.
Вони взялись за руки .Це була суміш вогню й льоду - його руки - завжди гарячі, а її холодні.Тепер дивились одне одному в очі.Це було дійсно мило, ці двоє бовдурів поводились так кумедно разом, але зараз між ними нарешті спалахнув палкий вогник гарячої пристрасті.
Маркус взяв двома руками дівчину за щоки і наблизився, щоб поцілувати.В той момент він відчував її гаряче дихання і бешене серцебиття.Але йому було мало цього, тому він прошептав їй на вушко :
— Ну що ж розпочнемо ? - трохи налякано мовив хлопець.На що дівчина так само налякано кивнула .І ось їхні губи втрачають відстань щосекунди, а погляди прикуті лише до губ...