Розділ 21. Замість тисячі пустих слів

Дівчина провела вказівним пальцем по його обличчю і легенько поцарапала нігтем.А потім кинула на нього погляд з акцентом на свої милі очі.Здавалось, це єдине, що в ній є людського.А згодом просто розвернулась і пішла.
Він ненавидів коли ним маніпулюють. Це був секретний прийом, яким вона просто намагалась відвернути його увагу.Але й він же не дурень !
Швидко пішов за нею і схопив це дівчисько за руку. Так після обміну люб'язностями вони пішли всередину,прикидаючись щасливою парою, де на всю лунала музика.
Тим часом Крісті з Маркусом чудово проводили час.Цей вечір зблизив їх і підштовнув до прірви справжніх почуттів, але до неї був вже всього один крок....
Фредді допивала вже другу фляшку вина з подругами.Вона не була п'яною,але алкоголь трохи припудрив її мізки.Вона вирішила піти в туалет, але дорогою довелось спостерігати за доволі цікавою картиною.Той самий Метті , який не хотів відносин у свій час, зараз вертиться біля якоїсь дівчиці.А вона ще й фліртує з ним.Так їй одразу перехотілось йти в тому набряку, оскільки їхнє "дружнє" хіхікання тільки дратувало дівчину.
Вона дійсно розізлилась, оскільки він присягався їй у своїй вірності. Але хіба це так важливо зараз ? Тепер у неї зовсім інші пріоритети .
Тож швидко тікаючи від минулого, вона повернулась в зал і зустрілась поглядом з Маркусом .Він зрозумів, що щось не так, і підійшов.
— Щось сталось ? - стривожено провів поглядом її.
— Все добре , - видавлюючи посмішку, сказала дівчина.
Тепер їй хотілось провітрити голову , тому вона вирішила трохи прогулятись , але на виході з бару врізалась в Рея.
— Атака по трьох фронтах , чи що ?! - ледве чутно вимовила дівчина й почухала потелицю.
— Ну і куди ти так поспішаєш ?
— Тікаю від своїх проблем , - сказала вона, спершись об стіну.
— Я думав, я твоя головна проблема .
— Ставай в чергу ! - гордо сказала вона.
— Я бачу, що щось не так. Тебе хтось образив ?
— Ні, - засмучено опустила голову Фредді.
Він торкнувся її підборіддя і підняв його.
— Не бреши мені ! Стосунки слід будувати на довірі, а не на брехні.
— Можливо, але який сенс ? Між нами фальшиві стосунки, як і все у цьому світі...
— Як би там не було, згадай, де ми ! Пішли потанцюємо !
— А ти не відтопчеш мені ноги ?
— Постараюсь , - з усмішкою мовив він і потягнув її в центр зали.
В його голові вже давно визрівав план.Він знав, що її так засмутило, але також знав як це виправити.
Поки всі танцювали, він намагався привернути увагу.
Музика змінилась на романтичну , тому всі розпочали танцювати парами.А він чим гірший ? Так, юнак притягнув її до себе й блукав довгими пальцями по  тоненькій талії.
— Що ти робиш ? - здивовано запитала вона.
— А що я роблю не так ? - він задивився у її зелені вічі.
— Ти ... вона хотіла продовжити розмову, але поглядом зловила Маркуса з Крісті й Метті з кимось.Всередині вона відчула трохи поколюючий біль, хоча намагалась не видавати себе. Але ж Рей не сліпий !
Він швидко зреагував і вирішив взяти ситуацію в свої руки.В прямому сенсі, тому що його руки обвились кругом її витонченої талії , ніби лоза. Він схилився , а пристрасним поглядом міряв її з ніг до голови.Одна рука сковзнула по спині й зупинилась аж біля підборіддя.Він ніжно провів по ньому і наблизився.Тепер вона відчувала аромат його парфумів,що доносився з шиї.А біла розстібнута на два гудзики сорочка додавала додаткової порції жару.Увесь час він дивився їй в очі, шукаючи там хоча б щось, але все ,що йому судилось побачити - це її легку наляканість і нерозуміння що відбувається.Рей притягнув її до себе так, що їхні тіла повністю торкались одне одного. На обличчі дівчини виднілось щось незрозуміле : чи то ненависть, чи то вдячність. 
Тепер його спокусливий погляд погляд впав на її нафарбовані губи.Ще секунда.... і ось він накрив своїми губами її.Вони були гарячими й опікали ,залишаючи сліди фальшивої закоханості.Він так владно вп'явся у її губи, не даючи доступу й до каплі повітря.
І ось тепер її погляд змінився із здивованого на більш спокійний.Але це зовсім не значить, що війна закінчилась.Вона примружила очі від вдаваного задоволення , і обвила свої руки навкруги його шиї, створюючи фальшивий образ справжнього поцілунку.
Піддаючись насолоді, вони забули про час, і де вони знаходяться.Це було настільки пристрасно , що повірити в те, що це безчуттєвий поцілунок - було просто неможливо. Але безчуттєвим його не можна було назвати, оскільки в їхніх жилах кипіла гаряча ненависть, яка на секунду просто зникла.
Коли ж вони припинили, то ще секунду дивились одне на одного, шукаючи відображення дійсності в очах. Але одних поглядів їм не вистачало.Тож вони вийшли надвір щоб поговорити.
— І що це було ? - розлючено запитала дівчина.
— Я не думав , що тобі варто пояснювати, що таке поцілунок.Але добре.Коли люди кохають одне одного , то замість тисячі пустих слів, вони просто цілуються.Розумієш ?
— Не виставляй мене дурепою ! Ти прекрасно розумієш, що я мала на увазі !
— Добре, я врятував тебе від цих двох .
— Врятував ? - вигнула брову дівчина.
— Так, врятував ! Я не дурень і бачив, що вони зробили тобі боляче.
— І ти вирішив цим скористатись ?
— Угу, а ще це була прекрасна можливість пояснити натовпу закоханих в мене дівчат, що я більше не самотній.
— Справді ? Так де ж цей натовп ? Куди мені дивитись , щоб побачити його ?
— Досить вже !
— Е, ні, любий ! Не досить ! Цей поцілунок тобі просто так з рук не зійде !
— А що ти покараєш мене ? - з дикою усмішкою мовив він.
— Угу, ще й як ! Не сумнівайся !
— Тоді цілуватиму тебе частіше ! І до речі, попередній блиск мені сподобався більше... Я так можу і звикнути до цих наших повсякденних пристрасних поцілунків.
— Чому я не помічала, що в нашому поцілунку була пристрасть ? А точно, її ж не було !
— Кого ти обманюєш ?
Вона не мала бажання відповідати, тому просто пішла.Але йому не хотілось залишати її саму, тому й не залишив.
— Зачекай ! Давай просто поговоримо ! - сказав , наздоганяючи дівчину й розвертаючи її до себе.
— Не чіпай мене ! Ніякого фізичного контакту ! Ти забув ?
Хлопець істерично посміявся і сказав :
— Ніякого ! Не сумнівайся !
— І досить вже !
— Ти про що ?
— Я не твоя іграшка ! Зрозумій це нарешті !
— Ой, здається ти забула.Так саме ти моя іграшка ! 
— Навіть наші фальшиві стосунки цього не витримають !
— Ти куди ?
— Подалі від вас, пане Реє !
— Як бажаєте, великодушна пані ! Але мушу вам пригадати, що ваш будинок знаходиться в іншій стороні.
— Це вас не обходить ! Бувайте !
Той провів її поглядом і намагався стримувати емоції, але вони так владно підкрадались, що вже було занадто пізно.Думки заполонили його розум : *Чому я зустрів це дівчисько ? Навіщо пов'язав з нею своє життя ? Навіщо ?*
Вона всю дорогу йшла і не розуміла навіщо підписала той довбаний контракт.Тепер вона лялька, якою можна керувати за допомогою ниток...