Розділ 19. Люба, не грай з вогнем !

Сьогодні ранок був особливим. Вся сім'я зібралась за столом і снідала разом.Після чого вони розійшлись у справах.
Маркус зайшов у кімнату до Фредді.
— Тебе підвезти ? - запитав хлопець.
— Не варто, мене забере Рей.Він скоро приїде за мною.
— Добре. А можна дещо запитати ?
— Угу - сказала дівчина, фарбуючи вії.
— А ви вже давно разом ?
— Так, і ми дуже щасливі, - збрехала вона.
— Фредді, я дуже радий за тебе.Справді, сподіваюсь у вас все вийде.
Вона лише всміхнулась, але насправді ці слова душили її зсередини. *Я поцілувала цього телепня, аби ти приревнував мене, а ти натомість радієш моєму вигаданому щастю ?! *.
Хлопець вийшов, а з її очей покотилась скляна сльоза. Вона швидко прибрала її, не даючи собі сил на слабкість, і підправила макіяж. А коли набралась сил і терпіння, то зателефонувала
" коханому" .
— Привіт, коханнячко моє ! Ти коли приїдеш за мною ?
— А хіба я повинен був приїхати за тобою ?
— Звісно, прочитай пункт 32 ! Ти зобов'язаний відвозити мене щоранку в школу, а якщо я забажаю, то ще й додому .
— Твої умови настільки нудні ! І вчора, я заснув і не прочитав геть половини того , що ти написала.
— Це зараз неважливо. Приїжджай, я чекатиму !
— Я не буду возитись з тобою !
Він кинув слухавку, а Фредді склала портфель і повторила деякий матеріал.А коли почула, як байк зупинився прямо біля її будинку , то швиденько вибігла надвір.
Нічого йому не сказавши, вона підійшла до юнака на небезпечну відстань.Рукою провела по його яскраво-вираженому підборіддю і він враз відчув її дихання біля свого вуха.Це гаряче дихання....
— Буде так, як я скажу ! - гордо мовила дівчина і всіхнулась .
*От же дівчисько ! * - подумав він і згадав, що він сказав їй те саме раніше.
— Ні, моя люба.Не буде ! Ти слухатимешся мене і тільки мене !
— Це ми ще побачимо ! - впевнено мовила вона і так само подивилась в його очі.
Вони приїхали до школи.
— Коханий, дякую що підвіз ! Ти в мене такий турботливий .
— Ні за що , люба !
Він обійняв її і почав класти свою руку на її голову.
— А знаєш, ти не тільки буркотунка, а ще й чудова підставка для моїх мужніх рук.
— Тримай при собі свої мужні руки ! І перестань мене душити ! Це зовсім не схоже на обійми.Якщо ти не знав , то закохані пари поводяться не так.Вони ніжно обіймаються і пристрасно цілуються.
— Натяк зрозумілий ! Він наблизився, але дівчина просто розтріпала рукою його каштанове волосся.
— Бувай ! - дівчина пішла собі.
В школі біля свого шкафчика вона зустрілась з подругами.
— Привіт ! 
— Привіт ! А ти нічого не хочеш нам розповісти ?
— Мммм, ви про що взагалі ?
— Фредді , як ти могла не сказати нам про сьогоднішній концерт ?
— Ой, а я зовсім забула. Так, Джеремі з бандою виступають ввечері в барі.
— Ми вирішили піти . Ось !
— Рада за вас.
— А ти що не підеш ? - запитала Кейтлін.
— Ще не вирішила.
Після цього вони почули дзвінок і пішли в клас.

Щодо вистави, то клас вже тренувався на повну.Сьогодні вони репетирували сцену, в якій разом втікають і просто насолоджуються одне одним. Тож , як завжди, всі зібрались в класі й повторювали свої слова.
— Ну що, Крісті , нервуєш ? - запитав її Маркус.
— Зовсім трохи, - збрехала вона.
— Так, голуб'та, вирішите свої справи пізіше , а зараз підніміться на сцену ! Швидко проженемо вашу сцену !
Вони переглянулись сором'язливими поглядами. 
Дівчина глибоко вдихнула, добре налаштувалась і розпочала.
— Ооо , мій Ромео ! Давай втечемо від усього світу , і будемо разом !
— Крісті, що це таке ? - збентежено мовив містер Холдер.
Дівчина здивовано поблимала очима, не розуміючи чого від неї хочуть.
— Дівчино, мені потрібні емо-о-ції ! Мені потрібен справжній вогонь ! Запали в своєму серці вогонь !
— Добре, я спробую , - невпевнено мовила вона.
— Ти повинна повністю вжитись в роль ! Грай так, ніби ти дійсно закохана ! Це не важко. Просто зроби ніжний погляд , а при розмові дивися йому в очі, зображаючи палке кохання !
Крісті задумалась.А можливо їй і не потрібно грати ?!
Маркус помітив її стривожений вигляд і підтримав одним  лише поглядом. Це підбадьорило її , тому тепер вона грала значно краще , дослухалась до всіх порад . Дійсно, це вже було щось схоже на закоханість.
— Непогано, але вогню все ще не виставає. Можливо твій напарник впорається краще ?!
— Не сумнівайтесь ! - впевнено мовив хлопець і посміхнувся очима до Крісті.
Він був серйозно налаштований . До того ж , грати довелось зовсім трохи, адже якийсь вогник в його серці вона вже запалила.Тому, на моментах, де потрібно було вдавати закоханого по вуха юнака, він просто згадував час, який вони провели разом, всі ці жарти , погляди, врізання в нього. Це змусило посмішку з'явитися на його обличчі.
— Так, моя люба, ми зробимо все так, як і домовлялись. Ми втечемо від усіх і будемо разом на зло всьому світу !
Він взяв її за руки й поглянув на неї, а перед очима пропливали всі моменти, коли вони були щасливі. У його грудній клітці , зліва, там, де молоде сердечко почало відбуватись щось дивне.Воно билось вдвічі швидше , а в грудній клітці все ще поколювало.Тіло стало гарячішим, і враз вкрилось мурахами.
— Прекрасно, Маркусе, ви так талановито граєте ! Є б і не повірив, що це просто гра . Браво ! Молодці ! До речі, ви вже знаєте, що в одній із сцен ви цілуватиметесь ?
Їхні обличчя одразу змінились. На них виднівся не просто подив, а щось більше. В обох почало вилітати серце, а спокій і та впевненість враз зщезла.
— То ви ще не вкурсі ?
Вони похитали головами і все ще стояли з роззявленими ротами.А після цього вийшли з класу.Повертаючись до шкафчиків, вони не сказали одне одному ні слова. Ця новина добряче  приголомшила їх.
Джой - дівчина , яка  редагувала і писала сценарій. Вона вже давно була закохана в Маркуса і тепер ця сцена з поцілунком не давала їй спокою . Не справляючись зі своїми емоціями, вона пішла за сценарієм і дещо там відредагувала.
У Фредді вже закінчились заняття, тому вона вийшла на шкільне подвір'я , щоб зателефонувати коханому. Але як же дівчина здивувалась, коли побачила, що він вже чекав на неї.
— Ох, привіт , люба ! Я вже зачекався . Ми сьогодні чудово проведемо час !
— Ти про що ? - вигнула брову дівчина.
— Ми йдемо в бар на концерт твого братика.
Вона скривилась і виглядала так, ніби з'їла пів лимона.
— Навіщо це тобі ?
— Якщо ти думаєш , що я дуже радий провести з тобою час, то знай, що це не так ! .... А хіба ти не розумієш ? Там буде купа людей , ми повинні з'явитись там разом , хочеш ти цього чи ні !
— Якщо тобі цікаво, то ні !
— Я не збираюсь гратись  і панькатись з тобою ! Дівчино , в нас договір, і ти слухатимеш мене ! - він сильно розізлився і зжав руки в кулаки, аби стримати все в собі, але хіба це так просто.
— А якщо не слухатиму ?! - вона вигнула брову , нахилила голову в сторону і схрестила руки.
— Люба, не грай з вогнем ! - на його обличчі сіявся відтінок не простої сердитості, а вже серйозної злості. Він зморщився, і тим самим його погляд нагадував справжнього звіра.
Але Фредді любила діяти комусь на нерви.Це приносило їй неабияке душевне задоволення .І цього разу теж.
— А знаєш, я не потребую твоїх послуг водія , - сказала вона й пішла пішки додому.
Рей вже просто не міг заспокоїтись, тому сильно вдарив руль і руками схопився за голову.Але це не допомагало, а він був рішуче налаштований ....