Розділ 15. Справжня бідолага

— Добре, діти, головних персонажів ми обрали. Далі оберемо всіх другорядних. Тому підходьте все бажаючі !
Через дві години всіх акторів було вже обрано, тому всі були вільні.
Крісті з Маркусом йшли додому разом і обговорювали майбутню виставу.
В той же час, Фредді вийшла з порогу школи й зустріла зовсім непроханого гостя. За рогом шкільної  будівлі стояв той самий хлопець зі своїм чорним як ніч байком.
— Охх, яка зустріч ! Сідай ! Прокатаємось в одне місце !
— Я нікуди з тобою не поїду !
— Не кричи ! Нехай всі думають, що ми з тобою пара, - він обійняв її, поправляючи пасмо її білосніжного волосся.
— Не смій мене торкатись !
— Не сильно-то й хочеться. Сідай вже !
Вона не хотіла сперечатися , тому просто зробила так, як він велів.
Вони їхали прекрасним містом , насиченим буденними сірими заторами. Але юнака це не спиняло. Він об'їхав кілька машин і таким чином  їхав попереду.
— Якщо ми потрапимо в аварію чи ще що, я .... - гнівалась Фредді.
— Бери шолом і заспокойся нарешті ! Якщо щось і станеться, найбільше постраждаю я.
Вони їхали швидко й вільно назустріч вітру. Він розвівав світле волосся дівчини й перебирав каштанове юнака. Не дивлячись на ситуацію, ця мить була прекрасною. Вона відчувала себе вільною , ніби птах,що кружляє високо в небі.
За кілька хвилин вони зупинились біля набережної.
— Зачекай, я зніму тебе ! - почулось з вуст юнака. Він допоміг їй , а згодом ще й зняв шолом, а дівчина потрусила головою, аби привести в порядок волосся, яке необережно стирчало в різні сторони.
— Пора нам знайомитись і обговорити деталі нашого договору.
— Угу , - без емоцій промовила дівчина , схрестивши руки й  трохи насупившись.
— Я Рей , - простягнув руку він дівчині.
— Я Фредді . Неприємно познайомитись, Рей ! Вона потисла його руку й відразу ж її відпустила.
— Слухай , якщо ти хочеш пропустити етап знайомства , то будь ласка. Мені від цього тільки легше . Тоді давай обговоримо умови нашого договору !
— Згодна . З чого розпочнемо ?
— Я підготував свої умови. Ось , - він простягнув їй папірець з 10 пунктами.
— 10 пунктів, серйозно ?
— Тебе щось не влаштовує ? Ти маєш змогу додати свої пункти , якщо хочеш.
— Звісно хочу.Я напишу їх сьогодні ввечері, а завтра вручу їх тобі, Реє ! 
Так вони й гуляли набережною, обговорюючи свої умови , але звісно ж без сварок не обійшлось.
— Любий мій Рей,умова про наше заміжжя й весілля просто безглузда. Я не згодна. Викреслюй зараз же, або це зроблю я !
— Давай так : завтра, коли твої умови будуть готові , ми зустрінемось і ще раз обговоримо наші умови та спокійно все вирішимо .
— Добре ! А зараз вези мене додому ! Негайно !
— Ти недалеко живеш, ти не дійдеш сама ?
— Ти ж горів бажанням побачити свою майбутню дружину, тож вези її додому ! Це тепер твій новий обов'язок.
— Це ще одна твоя умова ? - крізь зуби ледве мовив він.
— Так,а тебе щось не влаштовує ? Тоді знайди собі іншу подружку !
— Заспокойся ! Ти поводишся як дитина ! Це дратує .
— Дратує значить ? - на її обличчі розцвіла посмішка. — Ну все, вези мене додому !
— Мені знову тебе підсадити чи може гном сам спробує ?
— Як ти мене назвав ?
— О Боже, в тебе ще й проблеми зі слухом ?! А знаєш , я придумав . Я куплю маленькі сходинки для того, щоб ти могла вилазити на мій байк.
— Чудова ідея ! - з натягнутою посмішкою та сарказмом сказала Фредді.— Ненавиджу тебе , - ледве чутно додала.
— В мене, на відміну від тебе, зі  слухом все прекрасно. Та і я від тебе не в захваті. Боже , що я такого натворив, що зустрів тебе ? 
— Поїхали вже ! Досить бурчати !
*Як же він мене бісить. Мало того, що хоче вкласти договір, так він ще й має такий жахливий характер . Не заздрю його майбутній дружині. Вона, мабуть, справжня бідолага * , - ці думки переслідували її всю дорогу.Та ось вони нарешті приїхали і вихор думок трохи притих.
— Ти живеш тут ?
— Ні, тільки ночую. Моя улюблена справа - приносити всім проблеми , а це займає забагато часу .
Рей посміявся і поглянув на дівчину. Та не просто поглянув, а просто пожерав поглядом.
— Чого вилупився ?
— Уяви собі , я маю очі. З цим нічого не поробиш.
— Їдь вже , поки хтось із моїх не помітив тебе !
— Бувай , карлику !
— До зустрічі, любий чоловіче !
Рей усміхнувся , сів на мотоцикл і зник.
В цю мить вона так дратувалась.* А у всьому винен тільки він - цей клятий хлопець. Де він взявся на мою голову ?  Оххх , ненавиджу ! *
Перечекавши бурю негативних емоцій, дівчина пішла в дім. Там вже у всю кипіла робота.
*Точно, сьогодні ж повертається тато . Чорт, як я могла забути ?! *
— Привіт, матусю ! - вона поцілувала її й піднялась до себе , щоб переодягнутись в щось зручніше для домашньої роботи.
Вона обрала синю оверсайз футболку й чорні лосини. Після чого пішла на кухню  допомогти з підготовкою. А тим часом всі вже зібрались .
— Що мені робити ?
— Джер,синку, пропилосось килим у вітальній !
— А мені що, пані Джозефіно ?
— Можеш витерти пил.
— Зрозумів Вас .
— Фредді , люба, підійди-но сюди ; Посмаж ось це м'ясо ! А я наріжу салат.

Робота кипіла. Всі працювали, аби гарно зустріти тата. Розподіливши справи між собою, вони все встигли і навіть більше - накрили такий стіл, що він аж тріщав від їжі, а всі кімнати блищали від чистоти.
Тоді всі розійшлись по своїх кімнатах щоб трохи відпочити. Мама пішла в душ, Джеремі налаштовував гітару, Маркус читав книгу зі шкільної бібліотеки , а Фредді роздумувала над тим, які умови їй написати. 
Через 10 хвилин лише один звук змусив усіх спуститись. Це був гуркіт старого мотору батьківської машини. І ось в будинок зайшов він ...Вишукано одягнений чоловік років 45 в смокінгу. Він здавався дуже серйозною і впливовою людиною з високою посадою , але насправді був просто неймовірно милим і турботливим чоловіком і татком. Вони всі привітались та обійнялись  окрім Маркуса.З ним вони привітались рукопотисканням.
— Радий вас усіх бачити , і тебе...
— Маркус , мене звуть Маркус.
— Приємно познайомитись, Маркусе !
— І мені, сер ! Радий знайомству !
Вони спілкувались , сміялись і нерідко обговорювали проблеми в бізнесі. Тут Маркус з батьком знайшли спільну тему.
— Ти так обізнано говориш про мої справи в бізнесі. 
— Так, насправді мій батько має свій бізнес і все життя цим займається. Іноді він брав мене з собою в офіс і там навчав чогось, а згодом я став йому допомагати.
— Цікаво. Ми якраз шукаємо собі працівника в офіс. Не бажаєш приєднатись ?
— Можливо, я обдумаю Вашу пропозицію.
Після вечері всі розійшлись по своїх кімнатах. Фредді зовсім забула про те, що вона повинна була написати умови контракту .Вона спілкувалась по відеодзвінку з Мерилін . Обговорювали хлопців і найновіші плітки . Після чого вона поринула в світ сновидінь під м'якою ковдрою.
А Маркус поринув і свої роздуми, відпочиваючи на затишному ліжку.Обдумував сьогоднішній день, а головне його роль у виставі. А найбільше його ощасливила героїня, яка гратиме його кохану. Його думки зайшли занадто далеко .Він вже уявляв їх поцілунок, те як пристрасно вони цілуватимуться , опікаючи свої губи гарячим присмаком шаленого кохання.*Здається я .... та ні, не може бути... це всього лиш якась-там шкільна вистава ... * . Перебираючи свої думки він міцно заснув.