18. Париж, де все вперше

Кажуть, що побачити Париж і померти. У мене сталось щось типу того. Медовий місяць помалу сплавлює кордони моєї незайманості

Я завжди думала, що одружуся з людиною, яку справді покохаю і ми відсвяткуємо незабутнє весілля. Потім у нас мав би бути медовий місяць на чорному морі і ... А тепер що? Я навіть не знаю, куди ми поїдемо. Зайшовши у будинок, я пішла переодягатися у гардеробну. Легкий літній костюм із шортів та майки вітрової тканини.

Чорно-білий узор. На мені сиділо дуже гарно. Мене покликали на сніданок. Ми мовчали. Я просто дивувалася впертості мого чоловіка. Тиша порушилась після слів Дмитра.

 - Ми вирушаємо сьогодні ввечері, поспіши зібрати сумки.

 - Так, добре.

Весь день я готувалась до поїздки. Ходила на стрижку, епіляцію, манікюр і в спортзал. Потім зібрала валізи. Під вечір ми уже вирушали до аеропорту.  

 Тут я до останнього не знала,де у нас посадка, поки не зрозуміла,що ми ідемо до номеру 256. Це авіалінії Київ- Париж. 

 - Ми що летимо до Парижу? 

 - Подобається мій вибір? - запитався і зник своїм обличчям під моїм волоссям, поцілувавши у шию.

 - Це моя мрія.

 - А мрії збуваються, чи ти не знала?

 - З тобою дізнаюся - сама не розуміла, що ляпнула. 

Я і справді на хвильку задумалась, чи можливо таке бути, що це справді той чоловік, з яким би я могла прожити все життя разом. Раніше я боялася це собі навіть уявити і знала, що все ще настане той день, коли ми розлучимося. Тепер чомусь ця думка торкнулась моїх роздумів. 

Ми сіли у літак і потетіли у хмарах. Прилетівши, попрямували шукати наш готель. Його назва -

" Park Del Honna". Я ще таких красивих готелів не бачила ніде. Тут наче рай. Точно п'ятизірковий. Тут величезний парк на подвір'ї готелю. Два басейни і атракціони біля них. На території готелю є вишуканий ресторан французької кухні та кав'ярня. Сама споруда готелю була вся скляна. Дивно, як вони не боялися, що хтось стукне і все. Готель стане, як розбита бутилка віскі. Та тут нічого не просвітчується. Людям, що в середині, добре видно, що за вікном, а тим що зовні, бачать лише своє відображення в цьому склі. Це добре, що ніхто не буде слідкувати. Всередині є ще величезна сцена і зал музичних інструментів. Власний спортзал і спа. Наш номер був на 17 поверсі, де всього 18, але ліфт справлявся зі своєю роботою дуже швидко. Найкраще у нашому номері, це був вид із того скла( вікном це не можна назвати,навіть панорамним). Там була ельфова вежа у повній висоті. Наша радість закінчилась короткочасним поцілунком у губи. Потім ми пішли випробовувати ліфт та плавати. Під вечір підемо погуляємо біля вежі. Такі у мене були плани і у чоловіка теж. Я так туди хотіла.... Уже йдемо. 

Прогулянка була просто шалено красивою. Ельфова вежа була прекрасною та дуже романтично світилась вночі.Я потрапила у казку, але знала, що опівночі мій принц перетвориться на маніяка, а карета на гарбуз. Та хто його знає, може ні.

 - Тобі подобається? - запитується своїм хриплим голосом Діма.

 - Дуже...я наче у казці, де не знаю , що буде опівночі. - чесно призналась .

 - Треба уже повертатись, щоб ти дізналась.

Діставшись до нашого номеру, я побачила бокові дверцята і одразу ж вирішила перевірити, що там.

Так-так, тут у нас ванна та туалет. Балкону значить немає, як і можна було здогадатись, коли ззовні готелю я нічого такого не замітила. Вдома якось навіть краще у спальні. Там був і балкон, і гардеробна ще й в доповнені. Але тут вежа і басейни! В нас вдома є басейн за будинком, але у ньому ніколи немає води, що трохи розчаровує.

Я попрямувала прийняти ванну, але таке бажання, як я зрозуміла було і у Діми. Я вирішила швидко, він підтвердив. Нарешті я трохи розслабилась. Після прийняття ванни швидко переодягнулася у нічну сорочку. Вийшла звідти. Мене все ж дещо хвилювало, тому я вирішила запитатися про це у мого чоловіка.

 - Дімо, я хотіла тебе запитатися, чи довго ми тут будемо! Я вже просто дуже багато разів пропустила універ і боюсь тепер мене можуть відрахувати.

 - Не бійся, я маю там знайомого. Попрошу, щоб тобі дали трохи часу відпочити від занять. Допустим скажу, що прихворіла. Приїдемо після завтра додому.

 - Буду вдячна, якщо попросиш 

 - Ходи до мене. - наказує мені.

 - Чекай, я не... 

Почала розуміти на що він натякає. Я дуже не хотіла цього сексу, хоча останнім часом трохи стала крашої думки про мого чоловіка. 

Він не давши мені навіть добре "переварити" інформацію, поклав під себе і я запищала. 

 - Мала, спокійно. Я сьогодні не налаштований з тобою битися. Це всього лиш секс, а не смерть. Якби я тебе ось так зразу нахилив, але я дав тобі вже достатньо часу привернути до мене. Тим більше я дуже хочу тебе.

 - А я ні! Інколи треба брати до уваги думку жінки.

 Він просто проігнорував. Почав знімати з мене нічну сорочку. Далі зняв із себе зайву одежу, залишившись лише в трусах. З мене зняв ліфчик і труси. Я його била кулаками, царапала, щіпала дуже боляче, як на мене, але все як по камінню.

І тільки щойно до мене доперло, що це вже не жарти. Його вже ніщо не зупинить. Це кінець. 

Дякую, що читаєте цю книгу. Не судіть строго, я лише вчусь писати. Ми уже помалу доходимо до кінця. Приємно отримувати ваші зірочки. 

Ваша Австріл, чи як мене там))

💞💞💞