У дев'ятнадцятий день народження мало, що може статися, але як на диво нічого особливого. Лише погодження на мою роботу секретаря у величезному офісі, дуже впливової і відомої людини у Києві. Ну що ж, завтра перший день, подивимось.
За мене всі пораділи і ми нарешті скуштували торта. Мама ще щось говорила про завершення навчання на економіста в університеті, але зараз я раділа хоча б тому, що буду носити каву та документи. Ми з молодшою сестрою- Машею вирішили зробити бій подушок та невеличку вечірку в цю честь. Батько пішов вирішувати якісь проблеми з роботою, адже ми вже давно стали звичайною сім'єю, які не мають багато грошей, але це не проблема. Я виглядаю не гірше за мажорів із нашого університету і можу дозволити ходити собі по бутиках і витрачати гроші там на суші чи поїхати за кордон. А тепер ще й ця робота.
Буду напевне дуже багатою.
***
- Олександре Сергійовичу, до вас наша нова секретарка по приводу роботи.
- Нехай заходить.- каже мій шеф.
- Доброго дня, я Валерія, ми можемо по говорити про деталі моєї роботи і що входить в мої обов'язки?
- Доброго, я зараз проведу з вами невелику бесіду і розповім що входить у ваші обов'язки.
Я час від час слідкувала за годинниковою хвилинною стрілкою, яка намотала аж два кола, але й уважно слухала співрозмовника. Нарешті, все. Розмову завершено. Завтра перший робочий день.
Сьогодні треба лягти спати раніше, адже завтра рано вставати. Поки що можу працювати в другу зміну, а до обіду ходити до університу. Відчуваю, що буде важко.
Удома все як завжди. Мама готує вечерю, тато, як завжди говорить по телефону, сестра щось малює. А я хочу іти допомагати мамі, але тут же остовпіло від крику тата з його кабінету.
- Чорт, як таке могло статися? Ти здурів чи що??!?!
Мені вже на хліб не вистачає, а ще й цей кредит.- прокричав батько і викинув телефон у порожній куток кабінету.
- Андрію, не нервуй так, ще зараз тиск підніметься. - заспокоює мати.
Але тут це не допоможе, в нас серйозні проблеми із грошима напевне стались. Обіцяю собі, що більше ніяких нових шмоток і сушів, тим більше поїздка до Москви відміняється, тепер буду гроші, які зароблю на роботі віддавати батькові і нічого більше не просити у нього чи мами, що стосується фінансів.
Краще піду прийму душ і повечеряю. Сьогодні у нас гречка із салатом. М'яса не буде, тому настрій татові підіймати нічим. А от алкоголь потрібно ховати. Хоча, що його там є, лише одна бутилка шампанського і то він його не п'є.
Ще трішки погортала стрічку з новинами в телефоні і одягнувши маску для сну, дуже швидко заснула із відчиненим вікном, з якого долинали звуки, якихось нічних птахів напевне.
***
Ох і цей будильник, ну чому саме зараз??
Ну що ж, треба прийняти душ. Сьогодні в перший день виберу звичайні сірі джинси, розширені внизу і легко-рожеву сорочку. Волосся зберу у високий хвіст і одягну високі підбори. Сьогодні точно не на метро. Краще таксі, все ж таки свято.
По дорозі заглянула у кав'ярню і взяла собі круасан із шоколадом та ванільний раф. Страшенно голодна, нічого ще не снідала. Думаю, що не запізнюся, ця кав'ярня дуже близько біля офісу. Поки снідала, зателефонувала Віка (моя найкраща подруга) і нагадала мені про нашу велопробіжку, що відбудеться сьогодні ввечері.
Чесно, якби вона не нагадала, я би вже й не пам'ятала про ню. Розказала подрузі про моє прийняття на роботу і вона щиро за мене пораділа. Розказала про свого нового бойфренда, але мені відповідати було нічого, адже зараз я ними навіть не цікавилась, завжди була зайнята навчанням.
Коли я тільки но зайшла до офісу, мені одразу ж запропонували моє робочче місце. Познайомили з співробітниками і я чесно кажучи була вражена. В цьому колективі всі були такі зухвалі та не дружелюбні, тому одразу зрозуміла, що цікаво мені з ними не буде.
Але я помилялась. Після співбесіди до мене підійшла Христина і запропонувала трішки допомогти мені тут оговтатися, тому я зразу прийняла її пропозицію. Ми подружилися. Вона розповіла, що мій шеф це дуже уважна та цілеспрямована людина. Що потрібно дуже старатися, щоб йому догодити. Розповіла, що колектив зовсім не дружний і майже всі працівники мають завищену самооцінку. Я погодилась з Христею, бо це було очевидно.
Оскільки лише сьогодні працюю в першу зміну, кави і документів мені носити не прийшлось, бо в цей час мій шеф не на роботі. Через це прийшлось пропустити навчання , але нічого. Зате повернуся додому о другій годині і буде купу часу провести із Лікою та можливо й сестрою.
Перший робочий день був чудовим і все було дуже класно. Тепер час це відсвяткувати. Іду переодягалися у якийсь спортивний костюм, обідаю та шукаю свій велосипед. Буде гонка.
- Ліка, привіт. Що готова?
- Давно, давай Лєрка, зараз побачим хто кого.- гукає вона.
Вперед!!!!!
Травневий вітерець б'є в лице і уже фініш і я, я ,я! Ще б секунда... Все ж виграла подруга. Ми ще трішки повеселились і дуже пізно я повернулась додому, але в хорошому настрої пішла до ліжка. І все би було чудово, але так не буває. Всю ніч мій батько дуже голосно вирішує свої робочі питання і здається скоро я збожеволію.
Я завжди дуже спокійна дівчина, маленька сіра мишка, яка ніколи старається не створювати нікому проблеми. Не шукаю пригод на голову, хоча вони самі падають на мене і ні з ким не зустрічаюся. У мене ніколи не було серйозних відносин, лише прогулянки за ручку. І взагалі я вчуся, тому у мене немає часу. Тепер уже й працюю. На батька стараюсь не звертати уваги
Ось уже і перший розділ. Надіюсь вам сподобалось. Далі буде ще цікавіше і можливо уже в другому розділі Лєра зустрінеться з великою проблемою, на якій власне і побудований цей твір.
#10560 в Любовні романи
#2577 в Короткий любовний роман
#2714 в Молодіжна проза
Відредаговано: 17.07.2020