Розділ 32. Дівич-вечір.

Так швидко минули дні і настав той день, коли в Мілани запланований був дівич-вечір і манікюр.

Настав ранок. Мілана швидко одягнулася і пішла на роботу. З роботи відпросилася на  дві години, щоб піти на манікюр. Потім повернулась на роботу, щоб допрацювати свій день за графіком.

Після роботи Мілана пішла з своїми подружками трохи погуляти і відпочити. Пішли на квартиру до Олени. На цій вечірці крім Мілани були: Олена, Діана і Катя. Накрили стіл, понакладали різні страви і пляшку вина.

• Ну що дівчата, скоро наша Мілана вийде заміж. Я їй хочу побажати міцного здоров’я, безмежного щастя і палкого кохання. – сказала Олена.
• Я теж приєднуюсь до слів Олени. – сказала Діана.
• Я також приєднуюсь до дівчат. – приєдналась Катя.
• Дуже дякую вам, дівчата. Дякую за такі чудові побажання. Я рада, що ви в мене є і зараз я з вами. – сказала Мілана.

Всі підняли келихи вина і випили. Посиділи поговорили про все на світі. І тут питання всі до Діани.

• Мілана вже скоро вийде заміж. А ти коли плануєш, Діано? Ти ж в нас наступна після Мілани. – запитала Олена.
• Ще не скоро. Але планую десь в липні.
• Ну не так скоро як в Мілани, але через два місяці.
• Ну бо ми ще так не обговорювали з Іваном наше весілля. Мені дуже подобається задум Мілани. Я теж би хотіла розписку з мінімальною сумою затрат. Це дуже хороший варіант. – відповіла Діана.
• Я рада, що тобі сподобався мій варіант, Діано. – посміхаючись, сказала Мілана.
• А після мене хто наступний? – поцікавилась Діана.
• Катя наступна буде. – сказала Олена.
• А ти коли, Олено? – запитала Мілана.
• Я ще не швидко. Я і так посварилась із своїм хлопцем. – сумно сказала Олена.
• Не проблема. – сказала Мілана.
• І що ти придумала?
• Ми ще трохи в тебе посидимо, а потім в мене є хороший план і ще пляшка хорошого вина. Я ж не хочу, щоб ти сумувала. Ми всі не хочемо цього. – радісно сказала Мілана.
• І що ти придумала?
• В нас ще декілька страв є в холодильнику. Одягай своє класне плаття. Ти знаєш про яке я.
• Так, знаю.
• От і добре. Молодчинка.

Поки Олена одягалась, а Катя їй робила макіяж вечірній. Мілана з Діаною зателефонували до її хлопця, так як вони пообіцяли йому їх помирити. По їхньому плану він мав купити каблучку і по їхньому сигналу приїхати до Олени і зробити їй пропозицію.

Вони зателефонували і через пів години, коли все було готово. В неї вдома була романтика в двері подзвонили. Олена звісно не знала, що це її чекає сюрприз. Двері відчинити пішла Катя.

До кімнати зайшов Костя. Зразу привітався до Олени:

• Привіт, сонце.
• Привіт, Костя.
• Знаю ти не очікувала мене побачити, але я прийшов до тебе в цей день. І прийшов не просто так.
• І що ти придумав? Я вже вибачила тебе.

Тут Мілана підвела її ближче до Кості. Олена трохи почервоніла, бо не знала чого їй очікувати. Тут Костя став на коліно, дістав з-за спини букет червоних троянд і ще каблучку.

• Оленко, ти готова вийти за мене заміж?

Олена трохи розгубилася, але змогла відповісти:

• Так. Я готова вийти за тебе заміж, Костя!

Вони поцілувались. Довго обнімались. Мілані так було приємно, що її затія вдалась. Потім Мілана запросила їх до столу, а сама сказала:

• Дякую, Оленко, за хорошу компанію. Ми всі тебе вітаємо.
• Дякую, дівчата.

Потім звернулась до Кості:

• Коханий, я іду дівчат проведу.
• Добре, кохана моя Оленко.

Провела дівчат і сказала:

• Ну ви в мене найкращі. Я не знаю, щоб я без вас робила.
• Але це Мілани ідея. – сказали Діана і Катя.
• Ми всі тут добре попрацювали. – сказала Мілана.
• Всім дякую. Ви тепер куди?
• Ще трохи прогуляємось, а потім по домам. А тобі хорошого вечора! – побажали дівчата Олені.
• Дякую, мої киці  золоті.
• Ну все ми пішли.

Олена зачинила за ними двері і пішла до свого хлопця. Мілана з Катею і Діаною пішли трохи прогулятися містом. Так як це ще була сьома година і всі встигали, то трохи прогулялись.

Катя, усміхнувшись до Мілани, сказала:

• А ти  подруго, молодець. Ти не лиш сама повеселилась. Ти ще й Олену й щасливою зробила. Ти справжня подружка.
• Я старалась зробити те, що я могла. Всі ж підняли тему про весілля. Ти виходиш заміж, Діана. Я перша виходжу заміж. А наша Оленка ще й з хлопцем посварилась. Треба ж було їй допомогти.
• Ти молодчинка! – сказала Діана.
• Але я б не впоралась сама без вас. З Діаною я прибрала святковий стіл, а ти Катю макіяж їй зробила. Я лиш ідею підкинула і домовилась з її хлопцем, а точніше він зі мною.
• А то я думаю чого то ми цей вечір проводили в Оленки. – сказала Діана.
• Це був такий мій план. Я рада, що він вдався саме так як я планувала з Костею.
• Ти класна, Мілано.
• Дякую, дівчата. Ви теж класні.
• Добре, дівчата. Зараз буду їхати. Якраз моя маршрутка під’їжджає. – сказала Катя.
• Бувай, Катю. Щасливо доїхати. Потім напишеш.
• Бувайте, дівчата. Дякую. І вам теж бажаю гарно додому дістатись.
• Дякуємо. – махаючи Каті, сказали дівчата.

От і залишились лиш Діана та Мілана. Найкращі подружки. Вони ішли і розмовляли всю дорогу аж до Мілани. Там не далеко зупинка і Діана, попрощавшись з Міланою, пішла на зупинку. Мілана зачекала поки Діана поїде і вже пішла до свого будинку. Вона швидко піднялась сходами. Трохи замерзла, бо це вже вечір, але щаслива прийшла додому.

Зайшовши до квартири, вона зразу як роззулась, то попрямувала до Анджели Іванівни. Анджела Іванівна якраз чекала її на кухні. Мілана зайшла усміхнена.

• Доброго вечора, Анджела Іванівна!
• Доброго вечора, Мілано! Ти так швидко?
• Та просто трішки плани змінились.
• Цікаво. А в кого?
• В Оленки.
• Так вона з хлопцем посварилась.
• Вже ні.
• Та ти що? Серйозно?
• Цілком серйозно. Костя навіть їй пропозицію зробив.
• Справді?
• Так. І в цьому моя є теж заслуга.
• Яка?
• Коли вони посварились. То Костя одразу мені зателефонував і попросив помирити їх. Я сказала, що не обіцяю, але спробую щось придумати. Я ж не знала, що скоро заміж буду виходити. Взагалі тоді мала виходити Оленка, але так сталось, що вона з ним посварилась і місце перед мною відкрилось.
• Он як. Цікаво все виходить.
• Звичайно, Анджела Іванівна. А знаєте, я дуже задоволена цим. Я їх помирила, він зробив їй пропозицію. Місія виконана.
• Ну ти молодець.
• Будете чай?
• Звичайно.