Розділ 26. Різні питання.

Вирішивши питання з житлом, вони приступили до не менш важливого питання. Мілана з Владом робили умовний розподіл своїх обов’язків в подружньому житті. Їм було так весело. Вони ще ніколи так не веселились. Умовно поділили свої обов’язки і відправились на прогулянку.

• Влад, це так весело обговорювати такі теми.
• Весело і корисно, а ще необхідно. Ми вже з тобою почали обговорювати різні більш дорослі теми.
• Це точно. Згадай якими ми були шість місяців назад.
• Аж не віриться, що так швидко пройшло аж пів року.
• Я теж не можу  повірити. Але пройшло дуже багато.
• І ти так змінилась.
• Справді?
• Так. Стала ще кращою.
• Дякую, котик. І ти теж кращим став.
• Дякую, моя киця.
• Через скільки всього нам довелося пройти, але ми не здалися.
• Так, Мілано, ми не здалися.
• Ми боролись за своє щастя.
• І завжди будемо боротися.
• Мені так добре з тобою.
• І мені з тобою. Завжди буду з тобою. Пам’ятай про це. – сказав Влад.
• Я нікому тебе не віддам.
• Ти тільки моя, Мілано.
• А ти тільки мій, Влад. Як добре, що ти в мене є.
• А мені як добре, що ти в мене є.
• Я дуже щаслива поряд з тобою.
• Я теж дуже щасливий поряд з тобою. А скоро будемо жити разом.
• Але ще так довго.
• Потерпи, Мілано.
• Та я то і роблю, Влад. Швидше б цей місяць пройшов.
• Я теж так хочу, але ми нічого не можемо зробити в даній ситуації.
• Ти правий, Влад. Як вже є, так вже є.
• Це точно.

Влад обняв Мілану міцно-міцно. Мілана так бажала ці обійми, а він відчув і виконав її бажання. В ці хвилини Мілана відчувала себе щасливою і Влад теж. Ось бачите скільки потрібно для щастя. Зовсім трішки. Потрібно міцних обіймів коханої людини. Такі обійми роблять нас щасливими. Ніхто з нас не відмовиться від обіймів коханої людини. А ще як обійми із поцілунками, які зігрівають душу.

Наш настрій залежить від другої половинки. Якщо не поговорили по телефону чи не побачили, настрій зникає. В нас зникає бажання щось робити. І взагалі ми вже просто нічого не хочемо.

Ми втрачаємо сенс життя, коли втрачаємо кохану людину. Це так важко бути самотнім. Самотнім бути можна навіть маючи другу половинку.

Його обійми приносили їй тепло, задоволення, ніжність. Вона дуже сильно любила його обійми. В обіймах Влада вона почувала себе в безпеці. Він був тим, хто міг її захистити. Мілана завжди хотіла належати одному чоловіку. І зараз в неї є Влад, якому вона належить повністю. Влад теж їй належав повністю. Це був саме її типаж. Це був той, кого вона шукала з-поміж інших чоловіків. Ніхто в усьому світі не зрівняється з Владом. Влад був мужчиною зі смаком. Він був ніжним з нею. Влад був тим, хто дуже любив порядок. В нього все було на своїх місцях. А ще він вмів і дуже любив готувати. Завжди обговорював з Міланою тему кулінарії. Мілана завжди казала мамі що в неї буде хлопець, який буде вміти готувати. І таки вона його знайшла. Вона знала, що вона його знайде.

Мілана була темноволоса дівчина з карими очима. Користувалась популярністю серед чоловіків. Вона страшенно любила увагу. Коло її спілкування складалося з чоловіків. Та і подружок в неї не було таких хороших. На роботі знайшла двох дівчат, з якими подружилася. І це було дуже добре для неї. Адже працювати  серед старих їй не хотілося. Та доля про все подбала. Дівчина зазнала щастя зі всіх сторін. Невже таке можливе? Бути такою нещасливою у всіх планах і в один момент отримати щастя. Але я скажу, що це можливо. От згадати, що вона пережила ще до того як поїхала до Львова. В неї було багато скандалів з мамою саме через того Артема. Мілана і сама вже була не рада, що гуляла з Артемом. Крім тієї ласки він їй приніс ще і багато скандалів. Але Мілана випробовувала свою долю. Вона її настільки вимучувала своїми бажаннями до пригод, що отримувала від долі сповна. І Артем це був лиш початок. Наступним випробуванням був Саша. Це давнє і не зрозуміле кохання, а ті стосунки через інтернет. Це те ще випробовування. Але це Мілану загартувало, підготувало до стосунків з Владом. Але треба було вирішити всі старі питання, щоб отримати нове. І Мілана не погано вирішила це питання, хоч і була засмучена. Бо все ж згадала ті почуття до Саші. Але ще той день, коли вона повинна була зустрітися з Владом. Як же підступно було підготоване випробовування від долі. В той самий день послати їй ще одного хлопця Крістіяна. І це ще раз доводить, що ми обираємо своє. Вона могла запросто обрати Крістіяна і навіть не іти гуляти з Владом. Але серце їй не дало цього зробити. Коли спізнювалась на зустріч з Владом, Мілана вже не надіялась на те, що її будуть чекати. Та Влад її дочекався. Яка ж вона була тоді щаслива, коли прийшла, а він її чекав. Таке лиш в турецьких фільмах буває. І таке сталося з Міланою. Їй аж не вірилося. Пройшовши стільки з Владом, в її життя вривається Костя. Який хоче купити її кохання дорогими подарунками. Але Мілана не продає свої почуття. За допомогою того ж Крістіяна повертає всі подарунки Кості. Він злий в ярості планує її викрадення. Для нього повернення подарунків було, як удар нижче поясу. Він не міг повірити в те, що вона його так легко відшила. Він не терпів поразок. Поразки це не для нього. Костя вирішив забрати її силою. І йому вдалося забрати її у Влада, але не її серце. Серце Мілани належало тільки Владу. Але це так підло. Він знав, що Влад хворіє. Він знав все про Мілану, про Влада. Костя слідкував за ними. Він передбачував кожен крок. Він готувався до цього викрадення з самого початку. Він все обдумав. Який же він підлий. А точніше це все справа рук долі. Їй захотілось погратись з Міланою. Але не так вийшло, як очікувалось. Це викрадення навпаки зміцнило стосунки Влада і Мілани. Але наша доля не здаватиметься. Для Мілани ще стільки сюрпризів підготувала, але наша героїня сильна.

Що можна сказати про Влада? Він був щирий такий як Мілана. Він був дуже роботящий. Він любив Мілану, хоч спочатку не говорив їй про це. Мілана швидше призналась в своїх почуттях. Але далі стримувала їх. Влад завжди був обережний із своїми словами, діями. Ну всі як обпікаються, то поводяться належним чином. Мілана теж обпікалась і не раз, але вона сама була тим вогнем. Влад вважав, що мало сказати про почуття, потрібно доказувати їх на ділі. І він так і робив. Він показував їй свою любов ніжними поцілунками, міцними обіймами. Влад знав, що купити любов не можливо. Він добивався її любові, а не купував. Але відчути, що вона дуже не обхідна йому він зміг лише тоді, коли її викрав Костя. В його голову заповзали різні думки. Він думав що вона йому зраджує, але відігнав ці дурні думки. Він нічого дивного за нею не помічав. Та і вона його любила. Весь час йому телефонувала, а він їй. То ж зразу почав думати, що Мілана потрапила в якусь халепу. А тут ще й Ростик з тим листом від Мілани. Влад вже подумав, що Мілани вже немає в живих, але відігнав від себе такі думки. Коли читав листа, то ледь не розплакався. Мілана попрощалася з ним в листі. Вона не знала що чекає її далі. Але Мілана переграла долю і то дуже хитро. А Влад їй допоміг в цю, ставши її напарником в цій не легкій грі.