Розділ 25. Роздуми Мілани про своє майбутнє з Владом.

Кожного дня Мілана роздумувала про своє майбутнє з Владом. Вона розуміла, що потрібно накинути план їхнього майбутнього, щоб потім вже не сидіти і не обдумувати все. Мілана вирішила поки що сама зайнятися цим питанням. А вже як буде хоч якийсь план, тоді вже буде обговорювати це з Владом. Звісно, що сама вона не прийме рішення за них двох, бо Владу це звичайно, що не сподобається. Так як він вважає, що більшу перевагу в сім’ї повинен мати чоловік, а не жінка. Але вважав, що жінка може долучатися так само до вирішення певних питань.

• Анджела Іванівна, я завжди задумуюсь про своє майбутнє з Владом.
• Чому, Мілано? Щось вже не так?
• Ні. Навпаки все так. Просто я вважаю, що потрібно думати наперед про майбутнє, щоб потім не було прорахунків.
• Тут ти права, Мілано. І що ти вирішила?
• Я думаю скласти маленький план. Потім цей план обговорю з Владом. Бо без плану я не зможу сформулювати дану розмову. Та і підштовхну його до створення його особистого плану. Потім так само обговоримо його план. Потім узгодимо наш спільний план. Так буде краще, на мою думку. І ще мені треба все обдумати, скласти план і підготовитись самій та його до цієї розмови. Ще лиш місяць до розписки. Вже немає куди відкладати. А це питання треба вирішити чим швидше, тим нам обом краще.
• Ти дуже розумно продумала все, Мілано. Тоді не сиди, а складай план. А потім з ним обговориш все. А потім він свій план складе. Потім спільний план узгодите, бо часу і справді обмаль.
• Тоді через кілька годин прийду.
• Добре, Мілано.

Мілана пішла до кімнати, щоб детально обдумати власний план. А ще треба Влада підштовхнути до написання свого плану. Бо треба вже спільний план будувати. До розписки всього місяць, а плану спільного ще нема. Тим часом Влад про те ж саме думав, але Мілані ще не пропонував цього.

Їм треба складати план на своє особисте життя. Треба вирішити питання з проживанням. Це було найголовнішим питанням у їхніх планах. Як і Мілана, так і Влад працювали над своїми планами. Невдовзі їхні плани були готові і вони двоє обговорили всі деталі їхнього спільного плану.

Тепер Мілана вже заспокоїлася повністю. Вони вирішили і це питання. Розписка це вже по його частині, а одяг Мілана вибрала вже.

• Анджела Іванівна, ми вже узгодили те питання.
• Які ви молодці. Як це добре.
• Тепер в мене багато вільного часу для себе.
• Ти все так добре продумала, Мілано.
• Я просто не хочу все відкладати. Треба все вчасно виконувати, щоб потім не було накладки.
• Правильно робиш і думаєш, Мілано.
• Стараюсь завжди діяти за таким планом.
• Молодець!
• Дякую!

Мілані було приємно слухати похвалу від Анджели Іванівни. Та хто не любить похвалу? Звісно, що всі ми любимо, коли нас хвалять. І звісно, що ніхто не відмовиться від таких хороших слів в свою адресу.

Невже так легко можна впоратися зі всіма питаннями? Звичайно, що можна. Просто треба себе заставити і вирішити певні питання, а не відкладати. Я думаю, що тут зі мною погодяться всі.

• Мілано, ти вся світишся від щастя. В мене таке враження що розписка через тиждень.
• Я просто живу тим днем розписки.
• Бачу ти дуже сильно закохана у Влада.
• Дуже сильно кохаю його.
• Я це вже давно помітила.
• То чому Ви не казали?
• Чекала, коли ти сама признаєшся.
• І скільки б Ви чекали?
• Поки ти б сама не сказала.
• А якщо б не сказала?
• Ти б все одно сказала.
• Ну це так. Тоді повернемось назад.
• Ти хочеш згадати своє минуле?
• Так. Я не думала, що все так швидко зміниться.
• Ну життя не передбачуване. Ми не застраховані від різних поворотів долі.
• Ви праві. Як згадую, коли я їхала сюди. Я не думала, що зможу жити без Артема. Все ж таки я його любила.
• Я була впевнена в тому, що ти його любила.
• Але він мене любив більше, ніж я його. Та й пам’ятаю ті скандали з мамою. Розумієте, я сама запевняла Артема що стосунки можна продовжувати. Але сама зруйнувала їх. Бо ходити із двома я не збиралась. Так і не правильно робити. І я не хотіла цього.
• Ти правильно зробила, Мілано.
• І як з двома хлопцями в один день погуляла. Я все встигла.
• Ти вмієш чудити, Мілано.
• Живемо лиш один раз. То потрібно спробувати все.
• Ти права, Мілано. А що ще цікавого?
• А як я вирішувала питання стосунків з Сашою. А як із Костею, що ледь не втратила назавжди Влада. А як щодо Артема? То я підло і справді поступила. Щоб не робити ніякого вияснення стосунків, я дочекалася його виїзду за кордон і написала, що в мене є хлопець.
• А ти тоді зустрічалася з Владом?
• Ще ні.
• А якби Влад не запропонував тобі зустрічатися?
• Ну тоді би помирилась з кимось із своїх колишніх.
• А когось нового шукати?
• Не хочу.
• Ну, якщо б не мала хлопця?
• То я б не заморочувалась над цим. Мені не важко познайомитися з хлопцем. Швидко знаходжу спільну мову.
• Це добре.
• Звичайно.
• То Владу не буде скучно з такою дружиною.
• Ну це його питати.
• Я впевнена, що йому добре буде з тобою.
• Дякую за впевненість в мені.
• Прошу.

Так довго вони обговорювали події з минулого Мілани. Ця бесіда протягнулась аж до ночі. Але і цікава бесіда була в них. Мілана лиш побажала Владу солодких снів і сама вклалася спати.

Завжди важко приймати будь-які рішення, але найважче приймати рішення, які стосуються свого особистого життя. Завжди потрібно обдумувати всі «за» і «проти».