Розділ 13. Страх, який пронизував душу.

Ранком Мілана ішла на роботу. Її увагу привернула цеглина із конвертом, на якому було написано Мілані Іванчук. Вона зразу здогадалася, що це справа рук Кості, адже він вказував, що в будь-якому випадку вона буде його, навіть якщо прийдеться її викрасти.

Мілана підняла цеглину, зняла з неї конверт. Потім швидко відкрила його і знайшла записку і розрізану на половину її фотографію з Владом. Розгорнула записку. Судячи по почерку та нерівному написанню кожного рядка, що автор дуже сильно був злий і нервував.

« Мілано, ти мене не послухала. Я тебе просив кинути його. А ти цього не зробила. Але я зрозумів, що квіти і м’які іграшки та дорогий модний одяг для тебе задешево. То ж чекай ще однієї підказки. На роботі тебе чекає лист із підказкою. Ти повинна все виконати.».

Мілана теж продумала хороший план. Вона домовилась із свої знайомим (з яким гуляла в той день, в який домовилася з Владом), який доставив ті іграшки, модний дорогий одяг до Кості. От чому він був такий злий. Йому відмовили, так ще й повернули його подарунки, які вказували йому, що він не удачник.

Мілана поспішила на роботу. На столі чекав її ще один конверт. Вона швидко відкрила його і почала читати.

« Крихітко, вибач. Я трохи погарячкував. Я не хотів тебе налякати. Але слухай мої вказівки і виконай їх. Я знаю, що завтра в тебе вихідний. То ж ти маєш багато часу. Ти повинна завтра рівно о дванадцятій прийти на вулицю Замарстинівську. Ти повинна бути сама. Ніхто не повинен знати про це. Чекаю тебе завтра.

                                                                                                Твій Костя.»

Мілана очам своїм не повірила, що Костя вирішив зустрітися з нею. Але вона не довіряла йому. То ж вирішила себе підстрахувати. Вона написала записку для Влада, яку він мав отримати від Ростика. Вона просто не знала, що може статися. То ж вирішила через Ростика повідомити.

Прийшовши додому, замучена Мілана навіть не довго розмовляла по телефону з батьками, з подружкою Мар’яною. Це дівчина, з якою вона жила на квартирі під час навчання.

Цей тиждень був напружений і вона не гуляла з Владом. Та ще й він хворів. То ж спілкувались по телефону.

Мілана зателефонувала Владу, щоб побажати солодких снів і зразу пішла спати.

Коли нав’язливий кавалер не дає спокою, а ще й змушує виконувати його завдання потрібно бити на сполох. Одразу треба повідомити свого хлопця, щоб не потрапити в не безпеку. Хто знає які думки в тієї людини.

Завжди потрібно бути обережними з незнайомими людьми. Можна з ними спілкуватись, але завжди потрібно бути на осторозі. Ніхто ж не знає які саме наміри в тієї людини.