Глава 9

- Ну ходімо, це картка яку видає школа, тут нормальна сума, все що тобі потрібно на перший час, іди вперед там багато крамниць, можеш собі купити все що тобі потрібно. У мене є деякі справи.
Вона швидко рушила у ліво, а я вперед, проходила серед Ангелів і Демонів. Ще відчувала себе чужою серед них, так і дійшла до крамниць. Купила собі одяг, виключно білого кольору, взуття, піжаму, приладдя для волосся і обличчя, вже виходила з пакетами з останньої крамниці і почула. 
- Маленькаа, тобі допомогти?
Я і сумнівів не мала хто це, я обернулася і побачила Ітана, який приперся на стіну крамниці, і оглядав мене.
- Дякую, краще обійдуся.
- Ну що ти, мені ж не важко.
Він підійшов і схилився щоб взяти пакети, спеціально торкнувся моєї руки, все-таки взяв пакети і рушив вперед я не мала іншого виходу, як знову іти за ним, як ми дійшли до того місця де ми Інною появилися, її там ще не було, я захвилювалася. Вона повинна прийти!
- Де твоя подружка?
- Зараз прийде.
- Щось підказує мені, що вона не скоро прийде.
- Не бійся, прийде. - лише типер я повернулася до нього і посміхнулася. 
- Добре як хочеш.
Він повернув мені пакети в руки і пішов. Минуло вже мабуть півгодини, або година, а її немає! і в мене не було іншого виходу як шукати і Ітана. Не потрібно було довго шукати, він був в одній із крамниць для Демонів. Він обирав книгу, не думала, що такого як він зацікавлюють книги. І лише тепер я почала придивлятися до нього чорна сорочка підконеча до ліктя і яка підчеркувала ширину плечей, темні штани, туфлі. Він наче відчув, що я на нього дивлюся, обернувся лише на секунду і трішки посміхнувся, але я все-таки боялась зайти в крамницю для Демонів, якщо мене виженуть або ще що, я ж все-таки ніби Янгол, все ж таки. Він зробив покупку цієї книги і задоволений як кіт вийшов з крамниці. Він зробив таке обличчя ніби нічого не розуміє.
- Ітан, мені потрібно в школу!
- І що ти мені пропонуєш?
- Не знаю, зроби щось, там якийсь портал, чи що. Я не знаю.
Він прищурився.
- Будь ласкаа!
Я зробила настільки невинне і миле обличчя наскільки лише могла.
- Гаразд, але ти мені будеш винна одне бажання.
- Якее?
- Іншим разом придумаю. Ходімо бо вже скоро буде темніти. А як мені відомо тобі будуть нарощувати крила, тож потрібно не запізнитися!
Він знову забрав в мене ці пакети, і рушив вперед, а я пленталася за ним.
- Що з ногами?
Він запитав не обертаючись, і як він це помітим?
- Блискуче презимляюся.
- Можу з цим допомогти.
- Вже якось сама.
Оттак Ітан Кейдж, впертіснь мій коньок, так просто мене не взяти. Ми вже дійшли до того самого місця, і зразуж після того як Ітан зупинився сперед нього появився портал.
- Як?
- Колись і ти навчишся.
- Але Інна говорить якісь слова і руками махає.
- Тому що вона слабша за мене, як і багато хто.
В цей момент він перевів погляд на мене, такий харизматичний і однією рукою обійняв мене за талію і притис до себе і втягнув в портал. Я навіть невстигла піскнути, і відчула кулон, можливо навіть його силу. Через секунду ми появилися біля школи, він так сильно мене прижав що я і не змогла поворухнутися, а не впасти. Коли пришла до тями, швидко і обережно відсторонилася, після чого рушила до школи, коли ми зайшли то Ангели і Демони глипалися на нас, дійшовши до сходів обернулася де Ітан, але він не відставав і вже стояв біля мене так близько, занадто... Я відчула його запах як і тоді на землі, такий солодкий з гірчинкою. Коли взяла себе в руки, забрала пакети 
- Дякую.
Тихо сказала я, і пішла сходами на верх і потім зрозуміла що незнаю куди йти, обернула з надією що Ітан ще непішов, а він стояв на томуж самому місці, задоволений з маленькою усмішкою.
- Куди мені треба йти?
Сказала так щоб ніхто крім нього не почув.
- Вдягни щось з відкритими плечима, і збери волосся.
Я обернула, і лише потім зрозуміла що він так і невідповів на запитання, але це не проблема, запитаю в когось. Я швидко почала збиратись, добре що купила сукню з відкритою спиною та тонкими лямками, сукня обтягувала моє тіло, можливо такі досить відкриті сукні Янголи тут і неносят, але в мене нічого більше немає, під сукню взула кросівки, волосся зібрала в пучок. Як вихожу з кімнати, починає бути страшно, інші через це пройшли і я пройду! Настрій бойовий.