В кроці від кохання

ГЛАВА 38

Інна

Впурхую до кав’ярні. Шукаю очима подругу Карину.

Побачила!

Махаю рукою і прямую до неї. По дорозі встигаю оцінити всіх чоловіків у приміщенні.

А що такого? Може, зустріну свою долю!

— Привітики! — протяжно муркнула Карина, піднялася, і ми розцілувалися в щоки.

— Привіііт! — обійняла її. — Як добре, що ти мені сьогодні зателефонувала! Ти так мене виручила! Можна навіть сказати, врятувала!

Ми присіли за вільний столик і зробили замовлення. Ще одна кава не завадить! Хочу змити хоч чимось цей огидний присмак у роті. Їхня «відмінна арабіка», тьху, гидота ще та!

— Розповідай! Хочу знати все до дрібниць! — нетерпляче вимагає Карина. — Марк нарешті зробив тобі пропозицію?

От же ж! Одразу в лоб. Зізнатися чи будувати ілюзію про «ідеальні стосунки»? З Кариною це не пройде. Ми надто добре одна одну знаємо!

— А ти сама куди зникла на два тижні?! — переводжу тему.

— Я… — протягнула вона, поправляючи комірець. А все для того, щоб я помітила камінець на пальці. — Зая возив мене на Балі!

Її губи розпливлися в задоволеній посмішці.

— Ой, щось в око потрапило! — витягла дзеркальце й почала тикати у свої нарощені вії довжелезними «кігтями».

Це тобі моя заздрість, люба, боком вилазить!

— Мої вітаннячка! — вимовила я, а сама думаю: премія «Оскар» мені б не завадила.

— То від чого я тебе врятувала? — ліниво перепитала Карина, вже зосереджена на десерті.

— Та так, — зітхнула я і зробила ковток нормальної кави. — Записав мене до сімейного лікаря. А я ж терпіти не можу лікарів, ти знаєш!

— А що таке? — кліпає Карина. — Ти захворіла?

Що таке, що таке! Не ти мені порадила сказати Маркові, що я вагітна?

— Ну, типу вагітна, — відповідаю.

— Ой, вітаю! Тепер Марк точно має одружитися! — зраділа вона й заплескала в долоні.

Блін, Карино! Зберися! У тебе пам’ять, як у рибки: два кола по акваріуму — й усе спочатку!

— Дякую, — відказую з пісним виразом на обличчі.

— Щось не так? — перепитує подруга.

Бінго! Щось не так! Бо дитини немає. А якби була — усе було б супер!

— Почекай! Вагітним каву не можна, — простягнула руку до моєї чашки.

— І скакати на вечірках до ранку теж, — підколюю. Але по її очах бачу — пусто.

— Ой, учора була така суперська вечірка!— раптом оживилася Карина. — Стоп! То ти не вагітна?

— Тихіше! Ще вийди надвір та проскандуй, може, ще хто не почув! — шикнула я.

— Вибааач… — перейшла на шепіт. — То ти не вагітна?

— Прикинь, — кинула їй їдко. Нарешті дійшло!

— А Марк знає?

Дурне питання, але ж я сама мало не спалилася. Хтось наче язиком смикнув: розпатякала про каву в його офісі. А все через те, що майже не спала — куняла в таксі дорогою. А приперло мене до нього, бо стонадцять пропущених викликів. Перевіряла, чи він нічого не здогадався про мою нічну відсутність. Добре, що цього разу пронесло.

Ну не могла я пропустити ту вечірку! Стільки цікавих чоловіків! Море халявної випивки! Танці до ранку! І не тільки танці… Ох, аж паморочиться від спогадів.

Та зараз у пріоритеті моє забезпечене майбутнє. Треба бути ідіоткою, щоб проґавити такий шанс! Шкода лише, що Марк не такий простак, як новоспечений «наречений» Карини. Комусь усе, а комусь — самі нерви.

— А Марк ще не знає, — видихнула я.

— І як ти із цього викрутишся? — поцікавилася вона.

То ти мені й порадь, люба! Це ж твій план я розігрую!

— Не знаю… — хлюпнула носом, але краєм ока перевірила, чи нема поруч цікавого чоловіка. — А що б зробила ти?

— Я? — замислилася Карина. — Активно б кохалася, щоб завагітніти по-справжньому!

Легко сказати, а якщо Марк оминає близькості!?

Може від когось іншого?

От тільки  Марк не такий вже й дурень,  стовідсотково вимагатиме тест на батьківство! І що тоді? Залишуся з «причепом» і без грошей!

Ганебна ситуація. Не знаю, чим я думала, коли все це вигадала. Просто відчула, що ось-ось його втрачу. Може, у нього вже інша?

Може.

Навіть смішно згадати: приревнувала до картини в його домі… І ці постійні концерти, які він відвідує. Дістало! Невизначеність убиває! Та й хованки теж. Рано чи пізно Марк зрозуміє, що вагітності нема. Час працює проти мене.

Хіба що…

Упіймати Марка на зраді. Зробити із себе жертву. Пограти на його почутті провини. Потім — буцімто від стресу втратити дитину. Отримати компенсацію і швиденько зникнути!

Навіть повеселішала від цієї думки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше