В голові плівка

Життя..

Життя тече, міняється, а я стою вагаюся,

Примружено дивлюся на людей,

Вони мене оточують,

Всі думки мої збочені,

Бо в кожного в обличчі бачу біль!

Хтось втратив совість,

А хтось постійну віру,

Стрибають в невідомість,

Видряпують в пітьмі, на стінах все,

Що було, є й мине,

Дивлюсь на них дивуюся,

Дивуюся й милуюся,

А хто для них тоді Господь?

Адже вони вже всі приречені на вимирання течії,

Вже скоро і по них прийде вона,

Придивиться уважненько,

Хвилин, напевне, з п’ять,

Кого сьогодні вибрати й з собою туди забрать,

А вони грішні думають про те,

Що завтра їх не омине.

Наївні з тишею в душі,

Даремно, вона їх вже сьогодні жде.

Хтось з них все ж таки залишиться,

Щоб сьогодні не підти,

Та завтра і можливо їх не стане,

А життя все мимо їх іде.

Хто ти сьогодні?

Який несеш ти сенс,

Життя на коліна ставить,

Але ти ще не вмер!

Тому піднятись, ось твоя задача,

А біль, то лише пігулка від невдачі!

Поки живеш - біжи вперед, навіть якщо розбиті всі коліна,

Ти тільки пам’ятай, що ти - людина,

а не якесь там замурзане кошеня!

І ось ця днина і є твоє ОДНЕ життя!

Торія Пере

Подобається

#4498 в Різне
#1182 в Поезія

Відредаговано: 10.07.2020