В голові плівка

Не всі творять історію

Слова всі сказані,
В ефірі тиша,
Я відчуваю лють,
Як же так вийшло,
Під контролем був цей ураган,
Але в фіналі все знищено,
Оце талан!
Безкінечною прірвою стали думки,
Як в цьому хаосі себе віднайти?
Чому мовчать всі навкруги,
Де ті, вершителі чужої долі,
Які все знають, яких так забагато буває,
Ніс свій сують, сповідь читають,
Словом не ранять, а на смерть вбивають!
Оце дива!
Я посміхаюся, немов навіжена,
Все було так даремно!
Певне треба йти далі до того,
Хто спланував цей бездарний фінал,
Який був відрежисований, який був обман!

Торія Пере

Подобається

#4496 в Різне
#1180 в Поезія

У тексті є: кохання, вірш, двоє

Відредаговано: 10.07.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись