В голові плівка в тисячу кадрів,
Ось - ти радів, а ось - мене равнив.
Я ступаю обрежно по слідам з крові,
Я досі в життєвому полоні!
Роздирає біль серце на маленькі частинки,
Ми ж з тобою одного цілого половинки.
Озираюсь по сторонам білого світу, матом лаюсь,
Йду назад...
До тебе повертаюсь...
Спідкаюсь...
Каюсь.
Падаю вниз..
Посміхаюсь!
Я, наче навіжена, зі схибленою душею,
Я ніби в ній, а ніби й без неї.
Кохаю, радію і плачу,
Ковтаю солоні сльози і чекаю на віддачу!
Зведу курок біля скроні,
Але не посмію натиснути,
Не переймайся, любий, сьогодні не чекай!
Не буде вистрілу!
Відредаговано: 10.07.2020