В думках твоїх живе краса

нічна королева

Побачив колись, одну дівчину милу,
У ній я побачив краси усю силу.
Немов ясні зорі, їй очі палають,
В волоссі немов, темна ніч заграває.
Як нічна королева, вона виглядає,
В танку разом з зорями лиш ніжно співає.
Краса її ніжна, як весняне мов сонце,
Та посмішка мила, не одне серце згубила.
Та кого ж не згубила, та посмішка мила,
В очах тих глибоких, лиш серце потоне.
Уста лиш ті ніжні все голосом грають,
Як птах мальовничий під небом співають.
Серця вогонь вже не згасне ніколи,
До поки всміхатись вона буде знову.
Той погляд її ніби в душу він дивить, 
Й холодне вже серце, розтанути змусить.
Загублену душу, знайдеш разом з нею,
Й ніколи не згубиш її разом з нею.
Та знову той погляд, немов два діаманти,
Під сонцем він сяє, й в пітьмі не згасає.
В ночі він блищить яскравіше за місяць,
А днем навіть сонце його не затьмарить.
Така от дівчина, мов нічна королева,
Що краса її ніжна, так миліша за ночі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше