1.1.
– Ти вже вирішив, кого сьогодні будеш кадрити? – сказав хлопець, перекрикуючи музику. Рукою він пройшовся по волоссю, яке почало злипатися від поту та лаку.
– Я ще не вибрав, тут багато гарячих штучок, – інший закусив нижню губу. Він спостерігав за дівчатами які недалеко від них танцювали, намагаючись привернути увагу хлопця.
– Вирішуй швидше, то заберу найкращих.
– А не лопнеш?
– Ти відмовиш іменнику? – хлопець намагався підняти одну брову, як робить його найкращий друг. Але він швидше виглядав кумедно, а ніж привабливо.
– Та вибирай яку хочеш, День, – брюнет розсміявся та поплескав по спині друга. Той на буквально секунду скривився, але швидко знову начепив фірмову посмішку.
– Мені поки не везе. Може після толкана відкриється друге дихання.
– А-ха-ха-ха, все може бути, –
Тим часом двоє дівчат підступили до брюнета ближче. Одна з них, рухалась повільно, погладжувала себе та показувала у танці найкращі сторони. Потім впевнено підійшла до хлопця та провела довгими нігтями по спині хлопця.
– Через весь зал бачу – ти хочеш усамітнитися зі мною, – дівчина забрала локон прямого чорного волосся з лиця та поглядом, що явно говорив «я викликаю тебе на бій», втупилась в юнака, не відводячи очей.
Інша – омріяно дивилась на хлопця та мило кліпала очима, спостерігаючи за парочкою. Їй також був до вподоби брюнет. Він це помітив.
– Ти не могла б принести щось з бару випити? – він подивився на чорняву дівчину, – А то щось жара душить від такої неземної краси, – хлопець підняв одну брову та з захопленням подивився на дівчину.
– Звичайно, – усміхнулась та, і майнула до бару.
Юнак нахилив голову, покликавши так іншу.
– Що така скромна як ти забула у цьому клубі?
– Я вперше в Екліпсі. В подруги день народження, – дівчина стояла дещо опустивши погляд та плечі, але на кілька секунд поглянула на губи хлопця.
– Який збіг, я теж тут на святі. Хочеш приєднатися до нас?
– Ну не знаю, – протягла дівчина, втупившись поглядом в білу сорочку співрозмовника, – хоча всі мої подружки розбрелись по клубу.
– Просто відчували що я хочу тебе вкрасти, – мовив він, забираючи світле волосся дівчини з одного плеча.
– Ти ж мені не причиниш зла, – задихаючись сказала вона.
– Дивлячись як ти себе будеш поводити, – жар її тіла він відчув провівши губами по шиї, опісля легенько прикусив.
– Ай, – зойкнула вона, але не відступила, – хоча б скажи як тебе звати?
– Вова, а ти в нас..?
Раптом хтось боляче її пихнув у бік.
– Ти чого до чужих хлопців лізеш? – на неї пронизливим поглядом дивилась дівчина з чорним волоссям.
– Я… – скромна запнулась, не очікувавши нападу.
– Та заспокойтесь дівчата, мене на обох вистачить, – він взяв їх за талію та повів у VIP-кімнату. Дівчата переглянулись, але не стали сперечатися. Час від часу кидали лиш одна одній злі погляди.
Місце, де сиділи хлопці, також пустувало. Друзі іменинника розбрелись по клубу. Одні не могли відійти від кількості алкоголю в туалеті, інші зваблювали дівчат, треті танцювали до упаду. Дівчата помітили що на столі було багато елітних закусок та випивки.
“Хмм, а цей красунчик виявляється ще й мажор,” – подумала чорноволоса.
– То як ти збираєшся розділитися на нас двох, – поцікавилась скромняга.
– А ти не пробувала ніколи в трьох? – хлопець підняв одну брову.
Дівчина знову засоромилась і встала:
– Я не хочу в цьому брати участь.
– Ну і йди, – кинула на неї переможний погляд інша, – мені більше дістанеться.
Хлопець на секунду скривився, ніби розчарувався в скромниці.
– Ні, я залишаюсь, все одно ми більше ніколи й не зустрінемось.
– А ти не така вже й бідоська, яка я думав, – всередині хлопець тріумфував, давно йому не перепадало з двома відразу.
“Ото Деня облізе від заздрості,” – він посміхнувся сам собі.
Денис вийшов з кабінки та включив воду. Він вмився та кинув погляд на дзеркало:
– Не доводь себе до такого стану знову друже, – буркнув він собі під ніс.
Струсивши воду з рук, хлопець поважно пішов знову у зал. У коридорчику він стикнувся з шатеном, який мало не збив його:
– Дивись куди йдеш, – гримнув хлопець на Дениса.
– Сам дивись.
В якийсь момент Денис хотів був нарватися на бійку, але потім згадав що досі стоїть на обліку і нові проблеми йому не потрібні. Побачивши своїх друзів він ринув до них, зачепивши ще й дівчину.
– Ой, ти… – він хотів накричати на неї, як завжди робив з тими, хто ліз йому під руку, але не зміг. У Дениса аж дух перехопило. Дівчина була неймовірної краси. Довге чорне волосся, білий костюм та яскрава червона помада… здалось кожна річ в її образі вносила свій акцент.
– Так хто я? – промовила вона здивовано.
“Просто бомба…” – сказав він майже пошепки, але перекрикуючи гучні біти додав:
– Я здивований як ми ще не знайомі.
Вона дещо зневажливо підняла брову:
– І не мали.
Хлопець пропустив її слова мимо вух:
– Я Денис та не бажаю таку даму залишати саму в цьому великому, наповненому самовпевнених підлітків клубі.
– Ти… – вона на секунду замовчала, удаючи що не запам’ятала його ім’я, – Денис, занадто високої думки про себе.
Дівчина змахнула чорним волоссям вбік, розвернулась та пішла геть. Хлопець, ніби маленька собачка, послідкував за нею. Вона підійшла до бару, замовила випивку. Денис обійшов її з іншої сторони.
– Ти досі тут? – здивовано мовила дівчина.
– Якщо ти думаєш що я з тих, хто так швидко здається, до дуже сильно помиляєшся, дєтка.
– Ще раз назвеш мене дєткою і наша розмова буде коротка.
Вона кивнула в сторону охоронця, який нахмурився і зробив крок на зустріч парочці.
– Я так розумію ти важна персона, – з насмішкою мовив Денис.