Уяви.../забудь

Розповідь 07.01

Уяви…

Ти сиділа на зустрічі, яку провадив твій чоловік. Сиділа поруч із ним, крутячи ручку між пальцями, дивлячись у лист перед собою. Настрій був жахливий через сильний біль у животі. Ти часто забувала поїсти і це впливало на організм.


Іноді ти дивилася на коханого, але частіше намагалася уникати зустрічей поглядів із ним, щоб він не зірвав зустріч, як він уміє, та не поїхав із тобою додому.


— Пощастило їй із ним, а вона цього не цінує. — почула ти праворуч від себе чийсь шепіт. — Він уже раз десять на неї дивиться, а їй все байдуже.


— Та не кажи навіть, я б такому чоловікові руки цілувала і на колінах перед ним стояла за таке ставлення та прояв уваги.


Ти зітхнула, бо не хотіла більше слухати. Починається десятихвилинна перерва. Хтось наливає собі каву, хтось продовжує сидіти, а ти кипиш від гніву. Злишся і ревнуєш. Інколи ти занадто бувала ревнива і в цей момент знову проявила таке почуття. 


Коханий притягує твій стільчик ближче до свого. Ти випускаєш ручку з рук та слідкуєш поглядом за нею, але далі не дивишся йому у вічі.

- Що трапилося? — шепоче він, гуляючи поглядом по твоєму обличчю.


Ти й далі мовчиш.


Він стискає зуби. Різко піднімає тебе і ти падаєш йому на коліно.


— Що ти робиш? — ти обурюєшся, намагаючись підвестися, але він тримає тебе сталевою хваткою. — Усі дивляться на нас… — додавши, ти шипиш на нього, адже тут щось пішло не по-твоєму, але йому все одно. Він і далі тримає тебе на місці.


— Це був єдиний спосіб змусити тебе казати. Єдиний спосіб довести тобі, що мені ніхто, крім тебе, не потрібен. Я бачу, як горять твої очі вогнями ревнощів. Хто тобі вже і головне що сказав? - промовляє спокійним та чітким тоном.


— У мене болить живіт, і я не в настрої. Думаю, це зіпсувало твою репутацію, адже дівчата, твої колеги сказали, що я ставлюся до тебе, як до ганчірки, а треба руки тобі цілувати. - видихаєш ти і прокручуєш у голові те, що перед ним ти завжди відверта.


Коханий сміється, упершись чолом у твоє плече. Піднімає голову, дивлячись тобі у вічі й мовить:


— Руки цілую лише я і тільки тобі. Мені вистачає того, що ти поряд.
Поруч була тумбочка, де знаходився його ящик. Він відкриває і дістає тобі таблетку "Но-шпа".
Ти смієшся з того, що цього разу він підготувався.

 

Забудь




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше