Другий шанс

Сьогодні у тебе сталася приголомшлива зустріч, майже два роки тому ти розлучилася з чоловіком якого кохала з першого курсу в коледжі й от сьогодні ти з ним випадково зіткнулася у магазині.

- Пробачте 

- Аврора?

- Вікторе ? Пробач я тебе не помітила.

- Усе гаразд 

- Добре, тоді я піду.

І не встиг чоловік нічого промовити як ти вже була від нього далеко. Ти не очікувала що побачивши його через два роки твоє так же буде реагувати на нього як і колись.

Прийшовши додому ти побачила що в сусідню квартиру заносять речі.

- Зоє Павлівно у нас новий сусід ? 

Запитала ти свою сусідку з іншої квартири.

- Так люба, такий гарний чоловік, ти б придивилася.

- Зоє Павлівно ну не потрібен мені ніхто.

- Ну як знаєш Аврора.

Зайшовши у квартиру ти зрозуміла що забула деякі покупки на касі, коли тікала від Віктора.

Тобі не лишилося нічого іншого, як піти назад в магазин. Вийшовши за двері ти побачила Віктора який відкривав двері в сусідню квартиру.

- Ти...ти тут житимеш?

- О це так сюрприз, так моя Богине я тепер тут житиму, а ти, значить моя сусідка.

- Трясця твої матері

- До речі Богиня ти дещо забула на касі і я про всяк випадок усе забрав, як бачиш досить вдало.

- Дякую.

Повернувшись до квартири з речами ти не знала як себе поводити й що робити далі.

З одного боку він пішов від тебе так нічого і не сказавши, а з іншого ти як виявилося досі його кохаєш. 

Пройшов місяць як Віктор поселився поруч він був чудовим сусідом ти його майже не бачила, а ж ось сьогодні ти затрималася до пізньої години на роботі й колега вирішив провести тебе.

- Дякую Андрію 

- Немає за що.

- Все одно дякую....

Не встигла ти договорити як прозвучав злий голос

- А це ще що за майбутній труп ?

- Вікторе?

- Так я, а що ще хтось може бути?

- Перше Андрій просто провів мене, друге у нього є дружина і третє саме головне ти мені уже давно ніхто тому немає чого тут злитися ти не маєш на це прав.

- Отже, не маю прав ? Гаразд прощайся з другом у мене є до тебе серйозна розмова.

- Щойно ти підеш, я спокійно попрощаюся.

Ти знала що чоловік ніколи тобі нічого не зробить, тому була абсолютно спокійною, побачивши що чоловік пішов до під'їзду.

Ти коротко пояснила другу хто такий Віктор, та запевнила що все буде гаразд пішла до квартири, бо тебе дуже цікавила майбутня розмова з чоловіком.

- Про що ти хочеш поговорити ?

- Зайдімо у квартиру до когось із нас 

- Гаразд давай до тебе підемо.

Зайшовши до його квартири ти помітила що все як і завжди було у мінімалістичному стилі.

Ви пройшли до вітальні та влаштувались на дивані.

- То про що буде мова?

- Дай мені другий шанс, я хочу тебе повернути 

- Що? Ти знущаєшся, тебе не було два роки й тут ти з'являєшся як нічому не бувало і кажеш що хочеш повернути. Ти сам мене покинув, ти не я

- Я знаю що це дуже дивно та я хочу все пояснити.

- Гаразд я слухаю.

- Тоді мені запропонували роботу за кордоном, але чи буде вона вдалою і, чи взагалі з неї щось вийде я не знав, а давати тобі хибні надії я не хотів. Я не хотів, щоб ти чекала невідомості, я також знав що тобі запропонували підвищення і не хотів, щоб ти зривалася з роботи та їхала зі мною у невідомість.

- Але я була б з тобою, а зараз ти чого приїхав?

- Я вже сказав що хочу тебе повернути, і я зроблю це скільки б часу не було б потрібно.

Сказав чоловік та легенько поцілував тебе у скроню.

- А тепер можеш іти до себе, бо тобі потрібно виспатися.

Так ти й вчинила пішла до своєї квартири. І лише в ліжку ти зрозуміла що рада що чоловік повернувся по тебе хоча і здаватися просто так ти точно не збираєшся.