— А хто він такий?
— Та посміховисько!
Повісився у свої 18 літ.
Покинув матір, батька та рідних до купи.
Коротше кажучи, зламався, як дівка після бухла.
Вигадав, що він індивідуальне єство та плюнув на всіх з гори.
Забувши, що при цьому він є МУЖЧИНА.
Що має стойко витримувати усі негаразди та бур'яни, що чіпляються за його кожух під кодовою назвою - "життя".
МУЖЧИНА - то ж еталон гордости та сили, якби хто так сказав.
ініхтонебачитьсправжнєобличчямужчин.
На нього поклали великі надії та переживання. Йому допомагали чим могли, любили як могли... а він усе просрав!
Ну позорисько, що сказати?
Який же це позор цілій родині, що не уберегли! Який ж це позор йому, що виявився слабким!
Баби по вісімдесят літ сиділи на лавках та кляли, хоча самі декаду тому продавалися державі.
мужчину, бачте, не повернеш. алечого?
вінмав голетіло, щояк стіна готовебуло берегтилюбулюдину. то, скажіть, чомувоно тепер гниє?
хтоє причиноютого гниття?
Позорисько! Імбецил! Сапляк!
гниття неможливопобороти, коли воно дісталосьдоусьогоцінного. напочатках можна, адалі - усезалежить от МУЖЧИНИ.
МУЖЧИНА - еталон чогось більшого. Захисного.
Про нього не говоритимуть за сімейним столом. Забудуть, як страшний, огидний сон!
Він зник... його немає... Він мертвий!
Ні ні, ви не зрозуміли. Він не у магазині.
Він. Мертвий.
точомужгниють?
Та бо так треба.