Ванні процедури

Перший прийом.

У ванні тускле світло, тому вмикаю спеціальні лампи над дзеркалом, і стає світліше. Торкаюся залізного крана та вмикаю воду. 

Вода крапає. Поволі тече. Струменить, як не в себе. 

Я торкаюсь, намагаючись зрозуміти, чи задовольнить мене температура, та швидко згортаю пальці в кулак. Гаряча. Прокручує трохи назад - гаряча. Прокручую ще трохи… ідеальна. Тепер ідеальна.

Ванна поволі наповнюється водою ідеальної температури. Сонце блаженно світить. Світло блаженне. Усе ідеально. Цей вечір нічого не зіпсує.

Через дрібку часу я занурюю своє оголене тіло у воду. Мною прокочується крижана хвиля, від чого тіло вкривається гусячою шкірою. Потім крига тане. Стає гаряче. Крижано і гаряче водночас.

Хочеться спати. Звук води, що струменить. Бульбашки ніжно вкривають тіло. 

Тепло. Приємно. Чути райські звуки.

Очі самі заплющуються. І коли це стається, то розумію, що щось не так. Щось страшне та жахаюче наближається до мене.

Біля ванни стоїть пральна машина, і між нею та стіною є проміжок, поглинений темрявою. Світло туди не діставало. Не було там Раю. Було лише лице, що ховалось, і без перестанку дивилось на мене, своїми темними, людськими очима. Здається, це була жінка. Жіноче обличчя. Жіночі очі. Жіночий погляд.

Я намагаюсь не дивитись туди. Чую шурхіт. Мурашки по тілу. Засинаю.

Другий прийом.

Знову тускле світло. Знову я вмикаю спеціальні лампи. Знову стає світліше.

Та в середині щось змінилось. Стало якось холодніше на душі. 

Вмикаю воду. Вода крапає. Поволі тече. Струменить, як не в себе.

Торкаюсь - гаряча, гаряча, ідеальна.

Тіло тремтить перед зануренням. Потім теж. Дрижаки не зникають. Пральна машинка та лице, що ховалося у її тіні, більше не турбує. Я забув про них. Тепер уся моя увага, кожна капля поту - чи води? - що стікала по чолу, грудям, руках, зосередились на лампі.

Мигнула. Мигнула. Світло. 

Я спробував видихну…

Мигнула. Мигнула. Заблимала. Заблимала швидше. Блиснула темрявою. 

Кімнату поглинула темрява. У ній я вчував лише своє роздерте дихання. А потім почув і шурхіт хвиль, що здіймалися та лилися на мене.

Усвідомленість прийшла миттєво.

Я відчув, як Її кінцівки торкнулися моїх - холодні немов крига. Звикнувши до темряви, побачив й темне рідке волосся, що здіймалось все вище й вище, оголюючи запале око.

Воно дивилось на мене. Чорне. Криваве.

Третій прийом…