ВІДГАДКА:

Відповідь — це слово стоїть на самому початку заголовка, прочитайте його ще раз.

— Так, це увага.

— Чия увага?

— Ваша, звичайно ж.

— Увага до чого?

— Це запитання вже до Вас. До чого завгодно, Вам самим вирішувати.

Якщо Ви ще сумніваєтеся, що ваша увага такий дорогий продукт, то судіть самі. Це легко перевірити. Увімкніть телевізор, поклацайте пультом по каналах, увімкніть комп'ютер, зайдіть в Інтернет і походіть по сторінках, послухайте радіо, почитайте журнали, газети, вийдіть на вулиці вашого міста. Що ви побачите? Що кидається в очі, коли ви їдете на машині? Воно буквально застрибує на капот вашого авто з білбордів, що на узбіччі або прямо над проїжджою частиною. Що сунуть вам до рук на виходах із метро або коли ви просто йдете центральними вулицями ваших міст, і просять звернути вашу увагу на те, на се, на інше, на будь що? Що розклеєно на стінах у багатолюдних місцях, що миготить перед очима на сторінках Інтернету, немов кажучи: «Ну клікни, клікни на мене»?

Це вона, всюдисуща реклама! Вона скрізь. Ще один дуже дорогий продукт у нашому світі, рушій торгівлі, та й усієї нашої сучасної споживчої цивілізації.

Але знову ж таки, чого вона варта без нашої з вами уваги?

Є деякі суб'єкти, які виступають посередниками, вони беруть у нас нашу увагу, безкоштовно, а потім продають його за дуже, дуже, дуже великі гроші.

— Знову загадками заговорив?

— Вибачте, більше не буду.

Все дуже просто, ці суб'єкти — звичайні рекламники та піарники. Але недооцінювати їх не можна, багато хто серед них — просто майстри своєї справи. Вони вміють привернути нашу увагу до всього, до чого потрібно їм!

Хотів сказати: вміють вкрасти нашу увагу, але, правду кажучи, ми самі охоче її роздаємо.

Наведу один з найпростіших і найдієвіших «прийомчиків» наших «друзів рекламників». Я чоловік, мою увагу завжди привертають форми з плавними, округлими гітароподібними вигинами, так влаштований мій зір, вірніше підсвідомість, вона скрізь виловлює ці форми. А також мій погляд привертають стрункі витончені ніжки, наприклад... рояля.

Ні, я не музикант.

— Хто сказав фетишист?

Звісно ж, я говорю про жінок.

Варто нашим «друзям» зняти в кліпі красиву напівоголену дівчину, і чоловіки вже не можуть відвести очей від реклами якої-небудь жуйки чи дезодоранту.

Ось що я випадково знайшов на цю тему в інтернеті на одному з порталів, у розділі «анекдоти та приколи».

«Моделі з красивими очима допомагають продавати туш для вій, тіні для макіяжу; моделі з красивими руками допомагають продавати лак для нігтів, каблучки, браслети; моделі з красивими ногами допомагають продавати колготки, туфлі та бритви для ніг; моделі з красивими грудьми допомагають продавати ліфчики, а також машини, пиво, сигарети, горілку, будинки, меблі, телефони, яхти, гамбургери, острови в Карибському морі…».

Для жінок існують інші виверти, прийоми, але не будемо заглиблюватися — у нас зараз інша тема, не сама реклама, а наша увага до неї.

А чи знаєте ви, що, за найскромнішими підрахунками, лише 10-40% вартості деяких розрекламованих товарів — це їхня собівартість виробництва, і близько 60-90% — це витрати на реалізацію, куди входять і витрати на рекламу. Причому буває так, що витрати на рекламу товару вдвічі-втричі перевищують суму всіх інших, і це не межа...

— А хто за неї платить?

— Виробник?

— Так, платить виробник або дистриб'ютор.

— А хто платить за товар?

— За товар плачу я, і Ви, і всі ми разом.

— Виходить, що я сам плачу за те, що мене так жахливо дратує?

Не знаю, як у вас, а у мене виникло питання: якщо моя увага така дорога річ, чому за неї не платять мені, її господареві?

І ще одне, дуже суттєве питання: «Чи господар я своїй увазі?»