Леовіллая телепортувалася у багато вбрану, велику кімнату, на дивані вона побачила жінку середнього віку, вона сидить і читає книгу.
- Леовіллає, я на тебе чекала, знала, що ти до мене звернешся. Ти хочеш дізнатися майбутнє та не тільки своє, - сказала жінка, не піднімаючи очей.
- Добрий день, Карола, ти не помилилася, я дійсно прийшла, щоб дізнатися майбутнє своє, Єви, Лії та моєї онуки Маттії.
Карола посміхнулася і сказала:
- Я ще жодного разу не помилилася. А у майбутньому вам доведеться боротися за життя, тому готуйтеся.
- А ми хоч ми залишимося живими?
- Все залежить тільки від вас. Будьте обережні, бо люди чорнотея є в нашому королівстві, вони й намагалися заманити дівчат у пастку.
Після цих слів Карола зникла. Леовіллая зрозуміла, що більше нічого від знайомої не почує і телепортувалася назад у будинок, знайшла Єву, Лію і Маттію й переповіла їм розмову із Каролою.
- Я намагатиуся їм завадити, викличу шторм у морі, - сказала Леовіллая.
Жінка кудись телепортувалася, а ми з Євою переглянулися. Раптом я побачила видіння, як жінка висить у повітрі, вона змахнула дерев'яним посохом, сказала якісь слова незнайомою мені мовою і в морі почався шторм.
- Ліє, що сталося? - запитала стривожена Єва.
Я переповіла Єві своє видіння.
- Здається, у тебе відкрився ще один дар.
Відредаговано: 07.04.2024