Утікачка
Глава 17
Уже середина весни, на вулиці стає тепліше, на деревах з'явилися листочки трава зеленіє, починають розквітати квіти. А у Нейні навпаки холодає, перед телепортацією туди я одягаюся тепло.
Пані Лайтайзу вилікували, тепер вона живе з нами у будинку Леовіллаї. Я і Єва гуляємо садом, говоримо, раптом перед нами з'явилася стривожена Леовіллая й сказала:
- Дівчата, у нашу країну вирушили люди, які вас шукають, я намагатимуся їм завадити, але не знаю чи вистачить моїх сил для цього.
Єва подивилася на жінку здивовано і запитала:
- А хіба ірфітійці не мають необмежені можливості?
- Єво, у нас набагато більше здібностей, ніж у інших народів, але вони не є необмеженими. Дівчата, тільки нікому про це не кажіть.
- Добре, не скажемо, - відповіла Єва.
- Таосій та його люди нас шукають? - запитала стривожена я.
- Так, той Таосій має намір убити вас обох і забрати собі ваші здібності. Він служить чорнотею, злому та могутньому духові зла, він уклав з ним договір: він убиває людей і забирає собі їхні здібності, а їхні душі забирає собі чорнотей, - розповіла Леовіллая.
- Який жах, нам треба менше ходити по Онейрії через два тижні, - сказала Єва.
- Вони не так давно вирушили сюди, через два тижні будуть, у мене є знайома, якабачить майбутнє, я попрошу її передбачити, що на нас усіх чекає, приямо зараз і запитаю у неї, - сказала Леовіллая і зникла.
Відредаговано: 07.04.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
