Усмішка Джоконди
Волошки
Волошки ніжні і ромашки,
І чебрецю п'янкі поля...
Стежина в'ється аж до хати,
Де спогади дитинства і життя.
Садок матусин край порогу,
Акацій білий, чистий цвіт,
І липкий смак живого меду -
Про літо згадка на весь рік.
Парного молока напитись
І босоніж пробігтись за гора...
Стежиною тією і наосліп,
Там перші кроки у життя.
У кожнім слові - океани суті,
Це щит і меч твого єства.
В нім сила роду і країни -
Це скарб найбільший на віка.
Тебе забути неможливо,
Із серця вирвати повік,
В тобі - життя моє єдине,
Моя любов на цілий вік.
Волошки ніжні і ромашки,
І чебрецю п'янкі поля...
Відредаговано: 29.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
