Усмішка Джоконди

Марево колишніх

Пісня

Віками люди грають у любов,
Та обіцянки вірності дарують.
Життя ж іде своїм шляхом -
Інстинкт веде і ми крокуєм.

Якщо існує той смертельний гріх,
То він один — і він для всіх єдиний:
Пройти повз неї, що спалахує у двох,
Не зупинившись навіть на хвилину.

Я не джекпот, повір не порятунок,
Не тіш себе і не надійся!
В моїх очах побачиш ти її -
Любов на всі віки й сторіччя.

Ти не свята була і я також,
Жили обоє в мареві колишніх.
І скільки б не було ліричних балачок,
Любов дана, аби себе побачить в інших.

Я не джекпот, повір не порятунок,
Не тіш себе кохана не надійся!
В моїх очах побачиш ти її -
Любов на всі віки й сторіччя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше