Усмішка Джоконди
Нові часи
І знову неньку розтерзали,
Бо торгували нею, як могли.
Лише хоробрі мужньо захищали,
А ті, що продавали, утекли...
Складні часи, складні вимоги,
І хто за кого то пітьма.
Сьогодні люди діляться на двоє,
Одні за когось, інші за життя.
А ви не любите народ
І зневажаєте, бо ви із нього.
І раб найгірший із господ -
Це знають всі, і ми також відчули.
Не чутно в Україні українців,
Ідеї не свої — чужі.
Запроданці ж такі патріотичні,
Маскують інтереси під свої.
Герої, посміхніться й пригадайте:
Матусю, школу, рідний двір.
Ви прожили життя те недаремно,
Не винні ви, що божевільний світ.
Ви переможці, на Олімпі,
І світ у вас, мов під ногами.
І як вам там, на висоті?
Не нудить від своєї зради?
Який позор, яка ганьба,
І сорому на триста років.
Такі тяжкі часи пережила сім'я,
А розділились, й нас поглинув морок.
Ти влаштувала геноцид свого народу,
Своя держава — знищила своїх.
Спливли наверх лиш іноземні роди,
Тепер своїх дітей ти не знайдеш.
Відредаговано: 29.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
