Усмішка Джоконди

Солов'ї

Ти посміхнулась загадково,
І знаки подаєш, це не спроста.
Ти геть інакша, і зваблива,
Вже не холодна і різка.
Можливо хтось іще не знає,
До жінки черга в пів життя,
Лише одна зі ста свята.
А моя черга підійшла.
І ейфорія й гіркота...
Але не варто, ой не варто,
Судить кохану з гаряча.
Згадай себе і свою чергу,
І поцілуй її вуста.
І ніжно, тепло обійми,
Так щоб здригнулось її тіло,
І заспівали солов'ї
У ваших душах до кінця.

Юрій Гурін

Подобається

#354 в Різне
#13 в Поезія

У тексті є: філософська лірика, емоції і почуття, вірші про найцінніше

Відредаговано: 07.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись