Усмішка Джоконди

Відлуння

Два тижні нашого кохання,

А спогадів на все життя.

Це дуже мало, і багато,

Відлуння досі душу зігріва.

 

Але ті дні — то лише наші,

Нікого більше на землі.

Ми підняли ту планку щастя,

Як більш ніколи у житті.

 

В ті юні роки душі наші,

Немовби доторкнулись і зрослись.

На два ті тижні неймовірні,

Які не в силах я забуть.

 

Тепер, напевно, і вже точно

Сказати мушу лиш одне:

Ми любим лише тих насправді,

Хто поряд з нами у житті.

 

А ще подякувати хочу

За кожну мить, за що було

Й за те, що мало статись, стало,

Але воно у нас було.

 

Два тижні нашого кохання,

А спогадів на все життя.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше