Два тижні нашого кохання,
А спогадів на все життя.
Це дуже мало, і багато,
Відлуння досі душу зігріва.
Але ті дні — то лише наші,
Нікого більше на землі.
Ми підняли ту планку щастя,
Як більш ніколи у житті.
В ті юні роки душі наші,
Немовби доторкнулись і зрослись.
На два ті тижні неймовірні,
Які не в силах я забуть.
Тепер, напевно, і вже точно
Сказати мушу лиш одне:
Ми любим лише тих насправді,
Хто поряд з нами у житті.
А ще подякувати хочу
За кожну мить, за що було
Й за те, що мало статись, стало,
Але воно у нас було.
Два тижні нашого кохання,
А спогадів на все життя.
Відредаговано: 29.01.2026