Усмішка Джоконди

Ідучи до себе

Чужих дітей нема і не було,
Чужі бажання — це й твої бажання.
І біль людська — це суміш всіх нещасть,
Вони окремо, але спільно також.

Нема нічого, що не є твоїм,
І ти — це часточка безмежжя.
У круговерті часу ти прозрів
Нарешті, ідучи до себе. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше