Усмішка Джоконди

Світові війни

Для мене ви вже не герої,

Історія — спотворена брехня,

Де вихваляються народи

У кого дурість, бачте, більш крута.

 

Пробачте ви мені, шановні,

Але одне лиш поясніть —

Як можна вірити у Бога,

При цьому не давати жить

 

Отим підкореним народам,

Що більш наївні й менш круті?

Чи, може, вірите ви у якогось бога,

Що геть не той, якого знаєм ми?

 

Тоді скажіть вже людям правду,

На пальцях ви їм поясніть.

Що досі ми — лише тварини,

Які не хочуть та не вміють жить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше