Усмішка Джоконди

Весна

Весной запахло, вона йде,

Летить, витає, рветься жваво.

Пташиний гомін дзеленчить,

Бруньки поволі набухають.

 

В твоєму серці теж весна,

Чарівними стають дівчата.

Їх постать юна, гомінка

Бентежить сутність аж до краю.

 

Забути все, згадати знов

Чарівну постать незнайомки

І золотаву усмішку її,

Що топить будь-яку невзгоду.

 

Прийшла — іди, не зупиняйся,

Даруй, що маєш до кінця.

Хай радість знову оживає

І теплими стають серця.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше