Усмішка Джоконди

30 літ

Брехали й крали,

Крали та брехали

Ви довгих-довгих тридцять літ.

І на майдани зрідка вибігали,

Волаючи: «Геть банду, банду геть!».

А потім знов, добравшись до кормушки,

Ділили залишки народного добра

І так завзято засували в нього руки,

Що майже не лишилось ні фіга.

Брехали й крали,

Крали та брехали,

Да так, що не помітили самі,

Як в себе та своїх нащадків

Ви вкрали те, в що вірили віки.

Державу вкрали самі в себе,

Тепер ви зазіхнули на святе —

Ви раните не в серце, в душу,

Сильніше будь-яких ракет.

Хто ми для вас — повірте,

Те саме й ви тепер для нас!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше