Усмішка Джоконди
Київ
Не другий ти, тим паче, третій,
Один єдиний ти такий.
Стоїш століттями на світі,
Ти — Київ вічно молодий.
Між заходом і сходом, на берегах дніпрових
Удари мужньо ти тримав.
Як вижив ти, самотній сам — оце питання,
Коли скрізь вороги, куди не глянь?
Не встояв вісім ти століть тому,
Тепер усе може повторитись.
Союзників, як не було, так і нема,
Бо сильних відомо не люблять.
Ти виживеш та розцвітеш,
З тієї страшної заруби —
І в світ ти потім понесеш
Забуті символи спокути.
А українцям час збагнуть
Про ідентичність та ідею:
Допоки сам не станеш пан —
В своїй землі ти будеш в приймах.
Відредаговано: 29.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
