Наївні ми, довірливі, падкі
На лестощі та різні вихваляння.
Мов кращі в світі молодці,
Боронимо заморські ідеали.
Нас обманули легко, мов котят,
Бо самі ми хотіли обманутись.
Повірили в казки про немовлят,
Що старших з легкістю повчають.
Дорослішати час настав,
Всі люди — досі егоїсти.
Нічому їх не вчить життя,
Збагнуть, коли вже стане пізно.
Земля у нас одна на всіх,
І люди — теж брати і сестри.
Чому ще досі йде війна
І гинуть ті, хто мав би жити?
Відредаговано: 29.01.2026