Не питайте мене про Бога,
Про релігію й віру сліпу,
Про державу у війнах загрузлу
І про успіху радість п’янку.
Запитайте мене про квітку,
Що дарує нам свій аромат,
І про сонце, що світить так ясно,
Про матусю, яка не придасть.
Запитайте про щастя дарунку
Ближнім, світу, навіть тобі.
І про те, що в цю мить відчуваєш
В колі зненацька розквітлої душі.
Запитайте мене про людину,
Про це також варто спитать.
Це єдина у світі істота,
Що так палко уміє кохать.
Про всіх нас також запитайте,
Бо ми йдемо кудись не туди.
Люди можуть усе в цьому світі,
Але стати людьми — поки ні…
Відредаговано: 14.01.2025