Світ підійшов до краю прірви.
Всі маски зняті. Далі що?
Немає сенсу обирати,
Хто за добро, а хто — за зло.
Усі довкола однакові —
Міняють маски без кінця.
І над усе лиш прагнуть влади,
Грошима марять геть не для слівця.
Добро і зло — вони усюди,
А також в кожному із нас.
Але бажання досягати
Штовхає в прірву аж нараз.
І люди перестали буть людьми,
Бо статус значно важливіший.
Не розуміючи себе,
Шукають втіху зовні, в інших.
Лише в нейтральності — свобода,
Оаза спокою й життя.
Коли ти маєш все на світі,
І вдячність світу скрізь луна.
Відредаговано: 30.11.2024