У чергу всі стали, в ієрархію вистроїлись
За капіталістами, за капіталістами…
Нащо вам сповідь, коли не покаялись,
Боги вам нащо, коли ще не люди ви?
Роки минають, полічені війнами,
Люди зникають, мов картинка у поїзді.
Душі порожні і все зовні не радує,
Обличчя безликі, як ігри комп’ютерні.
Чого ви прагнете, ситі й вгодовані,
Чого вам бракує — спробуйте визнати.
Може, того, чого і не мали ви?
Бути людиною ви хоча б спробуйте.
Відредаговано: 30.11.2024