Усмішка Джоконди

Непосидюча душа

Якщо колись настане час,

Якщо колись прийде година.

Хай боги й ангели не сплять,

А будуть поруч, як годиться.

 

Сприймай усе легко, ніби жарт,

Та усміхнись лихій годині,

Бо потім точно прийде рай,

Це все закладено в людині.

 

Така непосидюча в нас душа

Будуєм, строїм, розвиваєм,

А потім — бах! — летить пітьма,

Руйнує, нищить, пожира.

 

І знову радість, мир і спокій,

Ніколи більше — скрізь луна.

Але ми знаєм ненадовго…

Нейтральність — то хіба вона?

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше