Усмішка Джоконди

Зустріч

Вам не дано зустрітися ніколи,

Блукати вам у вічності пітьми.

Самотніми й нещасними доволі,

Хоча й сто років разом прожили.

 

Бо буде щось одне єдине,

Що розділяє, панівне завжди.

Її пахуче і звабливе тіло,

Воно тут головне, але не ви.

 

Є ще одна важлива річ у чоловіка,

Саме вона підкорює світи.

Жіноче тіло просто шаленіє,

Потрапивши в полон його жаги.

 

Так і жили ви у темниці тіла,

Озброєні мільйонами замків.

Щоб душі ваші маялись в безодні,

Людських страждань і різних потрясінь.

 

Вам не дано зустрітися ніколи,

Хоча й сто років разом прожили…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше