Вам не дано зустрітися ніколи,
Блукати вам у вічності пітьми.
Самотніми й нещасними доволі,
Хоча й сто років разом прожили.
Бо буде щось одне єдине,
Що розділяє, панівне завжди.
Її пахуче і звабливе тіло,
Воно тут головне, але не ви.
Є ще одна важлива річ у чоловіка,
Саме вона підкорює світи.
Жіноче тіло просто шаленіє,
Потрапивши в полон його жаги.
Так і жили ви у темниці тіла,
Озброєні мільйонами замків.
Щоб душі ваші маялись в безодні,
Людських страждань і різних потрясінь.
Вам не дано зустрітися ніколи,
Хоча й сто років разом прожили…
Відредаговано: 03.10.2024