Усе Буде По Моєму

Частина 24

Перше, що я відчула. Це те як неймовірно стерпло все тіло, голова боліла, а у кімнаті було темно..

Я спробувала підійнятись, але мої руки та ноги були зв'язані.

"-Якого біса.."подумала я, перш ніж голова запаморичилась.

Кілька хвилин я намагалась пригадати, що зі мною таке.

І як я в це вв'язалась?

Я явно була зв'язана мотузкою.

Кімната в якій я знаходилась, була дуже холодною. Мабуть я в підвалі...

Серце сильно забилось, і я почала нервувати.

Я просто розгубилась.

Дала собі слабину на кілька добрих хвилин, чи може годин.

Я не знала скільки пройшло часу..

Я плакала.

Вперше за так багато часу, всесильна Даяна розплакалась.

Мабуть я заснула..

Проснулась бо, вдалині я побачила світло.

Примруживши очі, я бачила силует людини.

Почувши шорохи та кроки.

Я приглядалась, та мовчала.

Відчувала, як мене розглядають у темряві кімнати.

Відчувала дрижаки по тілу.

Я відчувала усе..

-Ну що ж Даяно Мушкевич...Радий знову тебе бачити.-я згадала цей голос, цей тембр. Я зрозуміла з якою ухмилкою він зараз дивиться на мене..

-Ти...?-здивовано та водночас перелякано спитала я

Подобається

#8136 в Любовні романи
#3142 в Сучасний любовний роман
#1590 в Молодіжна проза
#668 в Підліткова проза

Відредаговано: 03.09.2023