Частина 12

То йдемо в кафе?-запитала Іра.

Вже за кілька хвилин ми сиділи,в затишному кафе за рогом університету. Зустріли тут декілька одногрупників, і привітавшись сіли за крайній столик біля вікна. Тут ми замовили чізкейк та каву. Взявши для себе чорну шоколадку зустріла здивований погляд Ілони.

-Не дивуйся -взмахнувши рукою сказала Ксеня подивившись на мене. 

Вона вже давно звикла... До моїх для когось може і дивних смаків.

-Вона може і лимон з'їсти! А на обличчі жодний мускул не поворухнеться! То вже чорний шоколад то так розминка ! Вона щоранку п'є холодну воду з лимонним соком та грейфрутом з льодом , навіть не кривиться!.

-Нічого, собі!-сказала Іра 

Ксеня з Ілоною перемовлялися та говорили про пару. А Іра сиділа як на голках весь час позираючи на телефон що буквально роздирався від кількості повідомлень. Які вона ігнорувала .

Раптом вона тихим, але злим голосом сказала:

-Слухайте, незнаю як вас але мене оця увага Еліти напрягає... Гаразд я розумію Ілон, Ден твій хлопець ви ще зі школи знайомі. Сергій нормально спілкується з Ксенею... Даяна схоже закохана в Кирила. А я? Мені Ігор не треба! Він мене за вчорашній вечері дістав... От і зараз щохвилини повідомлення пише. Вони ж не є хлопцями які кохатимуть одну до кінця життя... Я для Ігора всього навсього якась інтрижка... Тому давай говори з Деном нехай скаже Ігору щоб відстав від мене. Я його вже сотий раз посилаю на всі чотири сторони... А йому всеодно..

Я здиригнулася , а тоді подавилася кавою. Відкашлявштсь сказала...

-Ні,ні,ні! Я не закохана в Кирила... Мене взагалі хлопці не цікавлять!-пропищала я, але тепер зустріла здивовані погляди дівчат.

-Е-е-е!!! Не подумайте! Я не те мала на увазі! Я про те що оці всі милі імена , і стосунки це не про мене. Нехай це мене оминає десятою дорогою... В моїх планах, немає жодних хлопців . Тільки гроші, бізнес , робота! Розумієте?

-Але... Чого Даяно? Це ж класно?-запитала Ілона 

Я енергійно замахала головою, і відкусивши шматочок чорного шоколаду сказала.

-Ви не розумієте... Мені не подобаються оці обійми , поцілунки, безсонні ночі ,сварки через дрібниці!... Милі імена потипу котику чи сонечко. Після років щасливого життя, завжди настає чорна полоса. Починаються сварки... Ви можете тижнями нерозмовляти! Жити в одній квартирі начі сусіди а не пара. Я вже давно вирішила, що мене таке поняття як стосунки не цікавлять, ніколи не було, і зараз не потребую... 

-Але, потрібно жити цією хвилиною... Теперішнім! А не заглядати в майбутнє... Твоя думка ще може змінитися.-сказала Ілона 

-Можливо... Хоча , якщо це станеться,то напевно літом сніг випаде...-посміхнулась я 

-Слухайте,а давайте на днях підемо на фільм, які ви любите жанри ?-відірвавшшись від смартфону запитала Ксеня

-Тільки не на мелодраму або якусь романтичну трагедію.-попросила я склавши руки

Дівчата засміялися і погодились. А Ксеня трохи нахмурилась..

-Чого ви так ставитесь до теми любовних серіалів це ж так мило і просто.!-запитала вона 

-Незнаю,але ти мене оцими серіальчиками дістала! Уявіть,я лягаю спати , а з кімнати Ксені чути діалоги героїв і її плач коли вони нарешті поцілувалися!-пожалілась я 

-То може підемо на детектив?-запропонувала Ілона 

-Може краще на трилер?

-Може комедію?

Ми довго роздумували і нарешті зупинились на мультфільмі...Коли поверталися до університету слухали Ксеню,яка не хотіла йти на дитячий мультик..Наступні пари пройшли спокійно та доволі цікаво.Привітавшись з Деном, який щойно підійшов до нас в коридорі,я запропонувала підвезти Іру . Та вона відмовилась і пішла пішки,захотіла прогулятись,хоча думаю причина геть інша...Сьогодні Кирила ми не бачили,і взагалі нікого з їх крутої компанії . 

Ксеню,я вже давно відвезла до брата,тому зараз сиділа у тиші і дописувала реферат який задали...Телефон розривався повідомленнями від Кирила,тому не довго думаючи я його знову заблокувала.У нього друг програміст?Чи як... Вчора ж його заблокувала..А сьогодні знову повідомлення пише...Що йому треба? Ну от чому його доля звела зі мною?

Реферат вже лежав у рюкзаку,а я очікувала на їжу яку замовила годину тому...Надіюсь Ксеня не образиться..Я буду їсти суші без неї..Для неї це злочин міжнародного рівня! Щойно прозвучав дзінок у двері,я зірвалася з ліжка ,одягнула тапочки ,що купила Ксеня по оптовій ціні ще у рідному місті , та побігла відчиняти. За дверима стояв курєр, тому вихопивши їжу , та діставши гроші я попрощалася та зачинила двері..Знову прозвучав дзвінок,а я чортихнувшись думала - Що цей курєр забув?Я їсти хочу взагалі то !..Відкривши двері навіть не глянула у вічко! І о боги.. Це була найбільша помилка. За дверима злий , як чорт стояв власною персоною Кирил Корнішв! Злий!? Так очевидно дуже злий... Брови зведені ,губи піджаті тонкою лінією,руки в кулаках, а очі метають іскри..

Сама не зрозумівши як, але я відступила на декілька кроків і закусила губу. Скориставшись хвилиною моїх роздумів,хлопець ввійшов в квартиру і окинув мене поглядом.

-Нічого мені пояснити не хочеш?-запитав він 

Впевнена в цю хвилину моє обличчя оцінили б на стендапі. Очі які вилітають з орбіт, брови зігнуті, а щелепа відвисла. Дійсно! Що я йому пояснювати маю? Нехай він пояснює. Що він робить злий як чорт у моїй квартирі, в одинадцятій ночі?

Дуже попрошу поставити зірочку !!! Щоб я розуміла що книга цікава для вас , і старалася придумати цікавий сюжет!!💓