Частина 1

До кабінету заглянула перелякана Аліса:

— Марку, там Лана прийшла...

— Оце новина! Повернулася як побита собака? Боїться показатися на очі?

— Ну... я б так не сказала...

— Давай, клич її сюди!

Марк поправив волосся і сів зручніше в передчутті помсти. О, так! Тепер він відіграється сповна! Ця сіра миша вкрай знахабніла, уявивши з себе бозна-що! Впиратися надумала! Ну ось, тепер і подивимося на її приниження.

Лана стояла перед дверима кабінету і подумки переконувала себе не втрачати самовладання. Зробивши глибокий подих, вона впевнено натиснула на ручку і зайшла всередину.

Марк недбало розвалився в кріслі, закинувши ногу за ногу, і був такий же гарний, як завжди. Але дивна річ: побачивши до біса привабливого колишнього боса коліна дівчини більше не тремтіли. Дивовижна метаморфоза сталася з нею — замість рабського поклоніння вона відчувала лише байдуже презирство.

— Вітаю, Марку!

Сісти їй не запропонували.

— А, привіт, привіт! Що ж так? Не склалося за кордоном?

— Плани змінилися, — спокійно відповіла вона на його саркастичне зауваження.

— Ага... Ну, звичайно!

З презирством він окинув її поглядом і поставив запитання, яке напевно зачепило б раніше, але тепер абсолютно не хвилювало:

— Невже ти вирішила, що справді комусь потрібна?! — зневажливий тон зайвий раз свідчив про те, що Марка боляче зачепило її звільнення. — А в підсумку що? Виявилося, що всім від тебе потрібно те саме, що й мені?

Лана опустила голову, щоб не показувати усмішки, що з'явилася на її губах. Вона вирішила додивитися виставу до кінця.

— Ну, чого мовчиш? Давай, благай взяти тебе назад. Тільки попереджаю, що твоє місце зайняте. Тепер тобі доведеться заховати свої амбіції й займатися справами офісу. Офіс-менеджер отримує в рази менше, ніж керівник проєкту. Але ти зможеш допомагати Алісі, за це, так уже й бути, я випишу премію.

Лану просто таки підмивало накинутися на негідника і роздряпати його випещену фізіономію, але довелося стриматися, враховуючи мету свого візиту.

Вона вичікувала.

— Чого ж ти мовчиш? Не падаєш на коліна, не благаєш слізно повернути тобі посаду?

Лана мовчки дістала з сумки документ і поклала на стіл.

— Що це? Заява на роботу? Спритно ж ти впоралася!

Марк узяв листок і недбало пробіг його очима.

Лана спостерігала за виразом обличчя, яке в одну мить із гордовитого перетворилося на здивоване.

— Не зрозумів! Що це ще за фокуси?!

— Ніяких фокусів. Там же ясно написано: тепер я є представником компанії-замовника й одночасно куратором проєкту, тільки вже з іншого боку, — на обличчі Лани з'явилася ледве помітна переможна посмішка. Нарешті вона змогла втерти носа цьому нахабі.

Марк вчитувався у зміст документа, не в змозі повірити новині.

— Як же ти насмілилася зрадити інтереси рідної компанії та переметнутися на інший бік?

Не дочекавшись пропозиції, Лана сіла в крісло навпроти й, просунувшись до столу, поставила на нього лікті.

— Ну, припустімо, вона мені не рідна. Я вклала стільки сил у її розвиток, а на знак подяки отримувала копійки, яких навіть під кінець позбавили. А що стосується "іншого боку", як ти висловився, то там мене помітили й гідно оцінили.

— Але почекай... А як же Австрія? Ти що ж, заміж вже не збираєшся?

— Чому ти так вирішив? Заміж я йду, але обставини дещо змінилися.

Марк звернув увагу на дорогу каблучку, що поблискувала на її пальці, це розвіяло його сумніви. Змінившись в обличчі, він вимовив:

— Вже від кого, від кого, але від тебе я такої підступності не очікував!..

— У чому ж ти бачиш підступність, Марку?

— Як це, в чому?! Тобі ж відомі всі наші секрети! Нечесно використовувати їх проти нас.

— Ах, так... До речі про це. Я вже запросила в Аліси звіти про витрачені кошти. Думаю, вона навряд чи сама впорається, тож тобі доведеться їй допомогти.

— Що? На якій підставі ти даєш їй завдання?! — обурився він.

— На підставі цього документа, який у тебе в руках.

Пролунав дзвінок внутрішнього телефону. Він підняв слухавку. До вух Лани долетіла розмова:

— Марку, я не можу знайти звіти для Лани за попередній квартал! Ти не знаєш, де вони? — у голосі Аліси чулася паніка.

— Звідки мені знати? Адже за проєкт відповідаєш ти! — грубо відповів бос.

— У третій шухляді столу, — зітхнувши, підказала Лана.

Марк розгублено глянув на колишню співробітницю. Тільки тепер він зрозумів, якого цінного співробітника втратив і як її нове становище вплине на його прибутки. Економлячи на важливих дрібницях, вони витрачали значно менше від заявленої суми, залишаючи собі решту та маскуючи різницю всілякими документами. Лані, як нікому, було про це відомо.

Повісивши слухавку, Марк прокашлявся і вже зовсім іншим тоном звернувся до співрозмовниці:

— Лано, я сподіваюся, ти мовчатимеш про наші справи?

Вона байдуже глянула йому в очі:

— Марку, очікую всі звіти завтра електронною поштою, — з цими словами вона піднялася з місця і, не прощаючись, з переможним виглядом вийшла з кабінету.

Проходячи офісом, Лана ловила на собі здивовані погляди колишніх співробітників. Дівчата з бухгалтерії, під виглядом невідкладної справи, прибігли подивитися на нового представника замовника. Плітки в компанії поширювалися з блискавичною швидкістю, це було їй добре знайомо. Лана посміхнулася, гордо підняла голову та впевненою ходою попрямувала до виходу.