Початок

6:30 ранку, п'ятниця, останній день школи. Я лежу, сплю нікого не чіпаю, і тут на самому цікаво у момент приходить він. 

"Дзззз.....Дзззз" дзвинить будильник. Я падаю з ліжка і вдаряюсь п' ятою точкою об підлогу.

-Ааааййй, Блін чортів будильник! 

Яка людина могла вигадати цю штукенцію чорта?  Напевно, сам ори її і вигадав. Добре,все одно вже не засну, тому вирішила піти в душ. Упоравшись з справами в душі за 30 хвилин, доречі, дуже швидко, майже завжди я там цілу годину. Тепер час одягатися. Що мені одягнути? Спідницю і сорочку, чи бойфренди і біле футболку. Все  ж останній день школи потрібно виглядати гарно, але я як завжди вибираю комфорт - 2 лук. 

Чудово! На годиннику вже 7:30, через 30 хвилин почнуться уроки. Я біжу вниз на кухню, там мама. (Забула сказати в мене двоповерховий будинок, і моя, і спальня батьків знаходиться на другому поверсі) 

- Доброго ранку, доню, - говорить вона, і ставить тарілку з фруктовим салатом на стіл.

- Доброго ранку, мама, - запихаючи сніданок, бо вже запізнююсь, відповідаю я. 

Поснідавши я взуваю білі найки, одягаю круглі окуляри(мої улюблені), беру свою жовто-багряну сумку і мчу до школи.

*У школі*

Біля нашогодерева стоїть моя найкраща подруга Селестина. У неї ріст такий як у мене, брюнетка з сірими очима. 

Ой. Здається вона зараз мене приб'є. 

- Ти чому так довго! , - кричить на мене подруга. 

- Вибач, я знову довго збиралась, - намагаюсь виправдати себе. 

- Добре, поїхали. Розповідай, куди будеш вступати?

- Я вирішила на хореографа, а потім на ілюстратора. А ти?

- А я...я... На журналіста,- дивною посмішкою відповідає вона. 

- Зрозуміло, - та взагалі нічого не зрозуміло, тут щось не те. 

-Ну все, ходімо до класу, за 5 хвилин почнеться урок. 

Далі все було як завжди. Пройшли всі уроки і ми вже збиралися йти додому, як Селестина спитала в мене:

- Ти будеш святкувати свій день народження? 

- Блін, я про нього геть забула з цими екзаменами.

- Ну ти даєш. 

- Я думала відсвяткувати його в родинному колі, ну і з тобою звісно. 

- Ти що, тобі ж виповняється 18 років, це ж така дата. 

- І що? 

- Треба зробити мега вечірку. 

- Але де її проводити?, - з печальним голосом говорю я. 

- Як де? В орендованому домі з басейном. 

- А що, не погана ідея, але ми всі вже попрощалися, як я їм скажу? 

- Радій, що в тебе така подруга, як я. Знала, що ти все забудеш, тому орендували дім, і запросила всіх до тебе на ДР. 

- Дякую, - я міцно обійняла подругу і сказала: - щоб я без тебе робила. 

- Прям не знаю. 

Після цього ми розбіглись по домівкам і домовились зустрітись о 15:00, біля ТРЦ, щоб купити все що потрібно. Я була з заможної сім'ї і з коштами не було проблем. 

*Вдома*

Прийшовши нікого не було, тому перевдягнувшись в домашнє, я сіла за комп, взяла графічний планшет і почала малювати. 

*через дві години*

Фух, нарешті я домалювала. Це був портрет якоїсь жінки. 

О боже, я знов засиділася... Вже 14:30, через 30 хвилин я повинна бути там. Я швидко переодяонулася в спідницю і в ніжно рожеву сорочку. 

Поки я переодягалась, то викликала таксі. Доречі я майже ніколи не фарбуюсь,бо не люблю, та й для себе я завжди прекрасна. 

Нарешті приїхало таксі, я взула білі кеди та взяла яскраво рожеву сумку. 

Вже через 15 хвилин я була на місці і бачила, як біля ТРЦ стоїть Селестина. 

Рванувши до неї, я чи не я, штовхнула чувака. Він обернувся і крикнув:

- Дивись куди біжиш. 

- А ти не стій посеред дороги, - у відповідь крикнула я. 

Підбігши до неї, ми пішли все купувати. Вечірка буде на тематику аніме. Коли ми все закінчили на вулиці вже стемніло і була вже восьма година, мы попрощалися і я поїхала додому, через утому, лягла спати в 10:00.