Зробивши свою справу Маріанна гордо пішла веселитися. Що, що, а байдики бити вона любила. Мабуть, якраз цим вони з братом найбільш схожі.
- Даріо, а де Розі з Луцці? Мені потрібно з ними поговорити.
- Вони з іншого боку, принаймні були там, - відповів хлопець, - але можеш і зі мною поговорити, я не проти.
- Про це я можу поговорити тільки з ними.
- Ну ти звертайся, якщо потрібно буде.
- Ага, я пішла, веселись.
Через 15 хвилин блуканнь по палубі яхти, Мері все ж знайшла дівчат.
- Мадам, а вам не забагато? - здивовано спитала дівчина.
- Я горе запиваю. - відповіла Луцці.
- Так, запивай далі, - втрутилася Розі, - але було б чим. Агов, Ліссо! Побудь з Лукрецією трохи, нам треба відійти, гаразд?
- Так, звісно.
Дівчата піднялись на верхню палубу, бо там було найтихіше.
- І яке ж «горе» запиває Луцці?
- Ох, Мері, - почала Розі, - у неї все добре, просто вона минулого тижня познайомилась із якимось хлопцем, а сьогодні побачила його фотографію з іншою дівчиною. Каже, що їй завжди подобаються зайняті хлопці. Завтра це пройде.
- Ну їй хоч хтось подобається, - промовила Мері, - доречі, якщо все пройде добре, то скоро у нас буде нова пара.
- Ого, хто? Не тягни, кажи вже! - вибухнула цікавістю Розі.
- Емм, ну це Бель та Лунардо. Але тссс, нікому поки не кажи! Зрозуміла?
- Постараюся мовчати.
- Ти будеш мовчати! - Мері подивилась на Розі грізним поглядом.
- Буду, - здалась «лисичка»
Ще трохи порозмовлявши, до них приєдналася Катя, Розаріо, Даня та Даріо.
- Чого ви тут? - запитав Даня.
- Просто тут спокійніше, а ви чому прийшли? - відповіла Розі.
- Втомилися від тих нудотиків. Ден завантажив якийсь додаток і вони з Дієго та Марсом «втикають в екранчик», - незадоволено буркнув Розаріо, - дідько, мама телефонує.
Хлопець відійшов, а Даріо накинув свою куртку на Розі.
- Візьми, ти змерзла. Я скоро повернусь, - сказав хлопець і пішов вниз.
До них повернувся Розаріо із не дуже приємними новинами.
- Роз, мама сказала, щоб ми завтра повернулись додому, там щось термінове.
- А це не може почекати? - спитала Розі.
- Ні, вони летять у відрядження, а до нас приїжджає бабуся з тіткою. Батько відправить за нами машину.
- Ехх, ну добре, піду хоч відірвусь під кінець.
- В мене ідея, пішли в низ! Зараз все розповім, - поспішив Даня.
Спустившись, Даня зробив оголошення.
- Так, друзяки, вибирайте у що гратимемо, у «Правда чи дія?» чи в традиційну гру із картою?
Всі вибрали гру з картою, а тоді погодились зіграти «Правда чи дія?».
- Отже, хто не знає, то слухайте. Всі гравці стають у коло та по черзі передають карту губами наступному. - пояснив Даня.
Гра була у розпалі, Даріо декілька разів навмисно впускав карту, щоб поцілувати Розі, а Ден ходив та сміявся з них.
- «О ні, я ж забула про Бель» - подумала Маріанна.
Дівчина пішла і відімкнула двері їхньої каюти та повернулась до решти. На щастя ніхто і не помітив.
- Ну все, набридло. Тепер «Правда чи дія?» - сказав Дієго.
Усі погодились, бо передавати карту їм трохи набридло.
- Ну що ж, я почну. Мала, правда чи дія? - запитав Ден.
- Ах ти ж свиняче рило, я скільки разів казала не називати мене малою!? - обурилася Маріанна.
- А скільки разів я тебе слухав? Відповідай.
- Правда.
- Тобі хтось подобається?
- Хмм, якщо взяти до уваги всі обставини, що зі мною трапилися, то є велика ймовірність, що мені хтось почне подобатись, - почала Маріанна, вона хотіла позлити свого братика, - та все ж, я змушена тебе засмутити, на даний час мені ніхто не подобається, а якщо й сподобається, то ти про це дізнаєшся останнім.
- Ну це ми ще побачимо, - відповів ображений Ден, а всі лише посміялись з його реакції, - граємо далі.
- Гаразд, моя черга. Даріо, правда чи дія? - продовжила Мері.
- Дія.
- Цілуй Розі. - Маріанна знала, що ті двоє небайдужі один одному, і таким способом вирішила звести їх.
- Мері, я був би не проти, якби тут не було Розаріо, - зніяковів хлопець.
- Ну ні, так не можна! Дія – це дія, яку потрібно виконувати. - заперечила «хвилювання» хлопця Маріанна.
Гра продовжувалась, і тут дійшла черга запитувати Розі.
- Лунардо! Правда чи Дія?
Вона не просто так вибрала Лунардо. Дівчині дуже кортіло дізнатися, чи вони з Бель почали зустрічатися.
- Правда. - спокійно відповів хлопець.
- В тебе є дівчина?
- Тепер, так!
Бель зашарілася, а Мері з Розі лише переглянулись. Вони одразу зрозуміли, що за дівчина тепер є у Лунні.
На цьому друзям прийшлося закінчити гру, бо яхта повернулась на «стоянку».
Всі спокійно повернулись додому, обговорюючи між собою події сьогоднішної ночі. Друзі розійшлися по кімнатах. Та не все так просто...