Савона чекає нас!

Ось і п'ятниця! Дівчата зібралися в одному із тутешніх кафе й чекали на хлопців.
- Ну що ж, давайте я вас всіх познайомлю! - порушила спокій Катя.
- Так, було б непогано, - злегка здивовано промовила Софія.
- Отож, ця брюнетка – Аннабела, але зви її Бель, а ця «лисичка» – Розарія, Розі, ну і це – Лукреція, - представила по черзі усіх дівчат Катрін.
- Але ти забула декого представити, тому дозволь це зробити мені. Дівчата, це – Мері. Сподіваюся, що ви добре поладнаєте. До речі, Марс написав, що вони чекають нас в піцерії у торговому центрі, тому давайте доп'ємо каву і поїдемо, - сказала Софі.
- Так, Сонь, а Марс це.... 
- Це колишній Каті, - перебивши Мері, промовила Розі, - давай я тобі все розкажу? 
- Ай, годі тобі! Ми ж з ним і тижня не позустрічалися! Він надто передбачуваний для мене! - схотіла закрити тему Катя.
- Якщо так, то не вникай в подробиці, Розі! Ти завжди любила плітки! - обурювалася Бель.
Дівчата провели за розмовами близько години і вирішили не змушувати хлопців чекати їх так довго.
- Отже, Мері, поки їдемо я розкажу тобі про тих парубків. Там буде Даріо - хлопець з головою «Інь-Янь», Розаріо - рудий, зеленоокий хлопець і брат нашої «лисички», Дієго - сіроокий серцеїд, Марс - хлопець із казочок, неймовірно милий, але в той же час, як і казала Катя, надзвичайно передбачуваний разом із своїми підкатами у стилі чарівного принца. Так, і про кого я забула? - намагалася згадати Лукреція, - Ах, точно! Про нашого дивака, Лунардо! Із усіх друзів блондинчика Дані, Лунні – найдивніший, але щось зацікавило у ньому мою любу Бель. Вона вже майже рік кохає його, але кожного разу, коли у неї з'являється сміливість зізнатися в цьому, Белла ніяковіє так, що й двох слів стулити до купи не може.
- Припини! - крикнула Анабелла.
- Луцці, не думаю, що тобі варто продовжувати свою розповідь і ти не в праві говорити комусь про чиюсь симпатію. Хоч ви й подруги, але всьому є межа, інколи краще змовчати, - почувши крик втрутилася Софія.
- Так, ти права, я сказала зайве, пробач Белло, - пошкодувала Лукреція.
- І ти мене, я не хотіла кричати на тебе...
- Ми приїхали, вилазьте з машини і заходьте, а я припаркуюсь і знайду вас, - говорила Соня.
Дівчата помирилися і рушили в ТЦ.
- Кать, а вони часто так сперечаються? - спитала у подруги Мері.
- Так, але це не серйозно, а і щодо Лунні, не дивуйся, якщо він буде холодним поряд з тобою, - попередила Катрін.
- Чому? 
- Бо це Лунні. Він дивак. Його усмішку бачили лише декілька разів. Перший раз – коли оголошували результати тесту на IQ, тоді він набрав 200 балів, але це не можна назвати усмішкою, радше насмішка. Це виглядало так, наче він знав результати і йому було байдуже, а інші рази я не знаю... Подейкують, що він може усміхатися тільки на самоті, а ще кажуть, що він соціофоб, але я так не вважаю, в нього повно друзів.
- Ого! А він популярний! Про нього так багато говорять, що стає все більш цікавіше з ним познайомитись, - сміючись сказала Мері.
- Так, так. Ходім, бо ми загубимо решту! - з легкою усмішкою промовила Катя.
Дівчата наздогнали подруг та зайшли в ТЦ. Всередині він виглядав ще більшим, ніж назовні. Купу людей заходили і виходили з різних магазинчиків, всі поспішали, метушилися, виконуючи свої справи. Чоловіки в ділових костюмах, напевно, поспішали на важливі зустрічі, а дамочки з великими пакетами одягу вже завершували шопінг. 
- Ой блін, Даня дзвонить! Ми, здається, сильно запізнилися! Та нічого, зроблю вигляд, що не чула, а тим часом швиденько біжимо до них, бо мій брат оскаженіє і відірве мені голову! - перелякано говорила Катя.
- Гмм, Гмм! Вам вже не треба нікуди бігти, а от про скаженого брата розкажи детальніше! - стоявши позаду дівчат, сказав Даня.
- Ну чого ти? Не ображайся! Давайте зайдемо і купимо все необхідне, - перевела тему Катерина.
- Я забула спитати, коли ми виїжджаємо? - поцікавилась Розі.
- Повинні були сьогодні, о 19:00, але через вас мусимо о 21:00. Я вже змінив час бронювання автомобіля, тому давайте на сьогодні без сюрпризів! - серйозно відповів Розаріо.
Перезнайомившись по дорозі в потрібний магазин, друзі зайшли і почали вибирати потрібний товар. Потім до них приєдналась Софія.
Нарешті, після кількох годин ходіння по торговому центрі, всі вирішили піти й перекусити.
- Нам дванадцять бургерів і картопель-фрі з собою будь ласка, - зробив замовлення Данило.
- Тепер одинадцять, мені лише латте будь ласка, - звернулася до працівника Маріанна.
- Ти хіба не голодна? - поцікавився Марс.
- Ні, я просто вип'ю каву, - відповіла дівчина.
Взявши замовлення, компанія пішла на вихід з ТЦ. 
- Я подзвонив водію і попросив приїхати по нас на «Toyota Hiace», щоб всі помістилися, - сказав Данило, - він всіх розвезе по домівках, а біля восьмої вечора заїде по вас. Тоді поїдемо в Савону.
- Добре, друже, тоді їдемо, бо ще речі збирати, - сказав Даріо.
Всі зробили як домовлялися. Ось так непомітно минув час і всі вже ставили валізи в багажник автомобіля. 
- Так, я є, Катя є, Даня є, Мері і Ден теж є, Луцці є, Розаріо є, Розі є, Даріо є, Дієго є, Марс є, Лунардо є, Бель теж тут, а Віторіо за кермом, отже якщо всі є, валізи в багажнику, можемо їхати! - сказала Софія.
- Савона чекає нас!!! - радісно викрикнули друзі.

_______________________________

Привіт! На зв'язку Juiette👋 Я хочу попросити вас залишати коментарі до наступних розділів🙂 Так я знатиму, що вам цікаво, що буде далі і так я швидше опублікую нові розділи❤